USS Chicago (1885)

«Чикаго» (англ. USS Chicago (1885) — американський бронепалубний крейсер, що належав до типу так званих кораблів «еволюційної ескадри»^[en] ВМС США. Найбільший з перших трьох, дозволених Конгресом для будівництва «нового флоту», і один з перших чотирьох сталевих кораблів ВМС США. Перший з бойових кораблів, названих на честь міста Чикаго.

«Чикаго»
USS Chicago (1885)

Американський бронепалубний крейсер «Чикаго». 1891
Служба
Тип/клас	бронепалубний крейсер
Держава прапора	Сполучені Штати Америки
Належність	Військово-морські сили США
Порт приписки	Бостон, Філадельфія, Нью-Лондон
На честь	перший американський бойовий корабель ім'я «Чикаго»^{[Прим. 1]}
Корабельня	Delaware River Iron Ship Building and Engine Works, Честер
Первинна вартість	$889000
Замовлено	3 березня 1883
Закладено	29 грудня 1883
Спущено на воду	5 грудня 1885
Введено в експлуатацію	17 квітня 1889
На службі	1889-1923
Перейменований	16 липня 1928 року на «Олтон»
Виведений зі складу флоту	30 вересня 1923
Статус	15 травня 1936 року проданий на брухт
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж	4572 тонни
Довжина	104,29 м
Ширина	14,71 м
Осадка	5,8 м
Бронювання	Палуба: 38 мм Башти головного калібру: 100 мм Бойова рубка: 76 мм
Технічні дані
Рухова установка	парові машини подвійного розширення балансирного типу з двома вертикальними циліндрами, вугільні котли
Швидкість	14 вузлів
Екіпаж	401 особа
Озброєння
Артилерія	4 (4 × 1) × 203-мм гармати 8"/30 8 (8 × 1) × 150-мм гармат 6"/30 2 (2 × 1) × 130-мм гармати 5"/30 6 × 57-мм гармат QF 6-pounder Hotchkiss 4 × 47-мм гармат QF 3-pounder Hotchkiss 2 × 37-мм гармати QF 1-pounder 2 × кулемети Гатлінга .45-70

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: USS Chicago.

«Чикаго» був закладений 29 грудня 1883 року на верфі компанії Delaware River Iron Ship Building and Engine Works у Честері, штат Пенсільванія. 5 грудня 1885 року був спущений на воду і 17 квітня 1889 року введений в експлуатацію до складу ВМС США.

7 грудня 1889 року «Чикаго» вийшов з Бостона в Лісабон, куди прибув 21 грудня. До 31 травня 1890 року крейсер служив у європейських і середземноморських водах як флагман «еволюційної ескадри», коли він відплив із Фуншала, щоб зайти в порти Бразилії та Вест-Індії, а 29 липня повернувся до Нью-Йорка.

«Чикаго» діяв уздовж східного узбережжя Північної та Південної Америки та в Карибському басейні як флагман «еволюційної ескадри», а до 1893 року як флагман Північноатлантичної ескадри. Після участі в Міжнародному військово-морському огляді на Гемптон-Роудс у квітні, 18 червня 1893 року він вирушив з Нью-Йорка в похід до Європи та Середземного моря. У цей період кораблем командував Альфред Меген, який уже прославився як морський стратег. 20 березня 1895 року «Чикаго» повернувся до Нью-Йорка і 1 травня був виведений з експлуатації.

1 грудня 1898 року корабель знову був введений в експлуатацію, здійснив короткий круїз у Карибському морі перед тим, як відплисти до Європейської станції 18 квітня. 27 вересня він повернувся до Нью-Йорка. 25 листопада «Чикаго» відплив із Нью-Йорка в подовжений похід як флагман Південноатлантичної станції, діючи до липня 1901 року, потім як флагман Європейської станції. З ескадрою крейсер курсував у північноєвропейських, середземноморських і карибських водах до 1 серпня 1903 року, коли перейшов до Ойстер-Бей, Нью-Йорк.

У 1906 році «Чикаго» зіграв ключову роль в евакуації Сан-Франциско під час тамтешнього землетрусу 1906 року. Прибувши з Сан-Дієго о 6 годині вечора 19 квітня, радіо «Чикаго» дозволило керівництву міста спілкуватися із зовнішнім світом, оскільки телефонні та телеграфні лінії були зруйновані. Група з двох офіцерів і шістнадцяти матросів з «Чикаго» керувала евакуацією водою. Перевезення 20 000 біженців до Тібурона в окрузі Марін на цьому кораблі та численних інших судах, як кажуть, було безпрецедентним і неперевершеним аж до Дюнкерської евакуації в 1940 році.

6 квітня 1917 року у Філадельфії корабель повернуто до бойового складу ВМС флагманом підводних сил Атлантичного флоту. 10 липня 1919 року залишив Нью-Йорк і очолив 2-й крейсерський дивізіон на Тихому океані. 17 липня 1920 року йому присвоєно позначення CA-14.

У 1921 році «Чикаго» перекласифіковано, присвоєно позначення CL-14. З грудня 1919 по вересень 1923 року крейсер служив у 14-му дивізіоні підводних човнів та був тендером підводних човнів на ВМБ Перл-Гарбор.

30 вересня 1923 року виведений зі складу сил флоту. До 1935 року використовувався як плавуча казарма. 16 липня 1928 року перейменований на «Олтон», позначення IX-5. 15 травня 1936 року продано на металобрухт. У липні 1936 року «Олтон» затонув у Тихому океані, при буксируванні з Гонолулу в Сан-Франциско.

Див. також

Примітки

Виноски

↑ на честь Чикаго

Джерела

Посилання

USS Chicago (1889—1935)(англ.)
USS CHICAGO (Protected Cruiser)/(CA 14)/(CL 14)/ALTON (IX 5)(англ.)
U.S.S. Chicago (1885)(англ.)

Література

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: USS Chicago (1885)

Rentfrow, James C. Home Squadron: The U.S. Navy on the North Atlantic Station. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press, 2014. ISBN 1-61251-447-2 OCLC 865711810
Taylor, Michael J.H. (1990). Jane's Fighting Ships of World War I. Studio. ISBN 1-85170-378-0.

[1] на честь Чикаго

[Прим. 1]