U-135 (1941)
U-135 — німецький підводний човен типу VIIC часів Другої світової війни[1].
| U-135 | ||
|---|---|---|
 | ||
| U-135 під атакою Каталіни | ||
| Верф | .svg){kind=small} Vegesacker Werft GmbH, Бремен
| |
| Під прапором | Третій Рейх
| |
| Порт приписки | Кіль, Саламін | |
| Замовлення | 7 серпня 1939 | |
| Закладений | 16 вересня 1940 | |
| Спуск на воду | 12 червня 1941 | |
| Введений до складу флоту | 16 серпня 1941 | |
| Виведений зі складу флоту | 15 липня 1943 | |
| На службі | 1941—1943 | |
| Загибель | 15 липня 1943 року потоплений східніше Канарських островів британськими шлюпом «Рочестер», корветами «Мінонет» і «Бальзам» та американським летючим човном «Каталіна». | |
| Сучасний статус | затоплений | |
| Бойовий досвід | Друга світова війна Битва за Атлантику | |
| Проєкт | ||
| Тип ПЧ | середній торпедний ДПЧ | |
| Вартість | 4 760 000 ℛℳ | |
| Основні характеристики | ||
| Швидкість (надводна) | 17,7 вузлів (32,8 км/год) | |
| Швидкість (підводна) | 7,6 вузлів (14,1 км/год) | |
| Робоча глибина занурення | 230 м | |
| Гранична глибина занурення | 250—295 м | |
| Дальність плавання | 80 миль (150 км) на швидкості 4 вузли (в підводному положенні) 8 500 миль (15 700 км) на швидкості 10 вузлів (у надводному положенні) | |
| Екіпаж | 44-52 особи | |
| Розміри | ||
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 67,1 м | |
| Ширина корпусу найб. | 6,2 м | |
| Висота | 9,6 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 4,74 м | |
| Водотоннажність надводна | 769 т | |
| Силова установка | ||
| Дизель-електрична: дизельних двигуни MAN M 6 V 40/46, 2 електродвигуни Siemens-Schuckertwerke GU 343/38-8 | ||
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 2 × 2100—2310 к.с. (дизелі) 2 × 750 к.с. (електродвигуни) | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 1 × 88-мм палубна гармата SK C/35 | |
| Торпедно- мінне озброєння |
4 носових і один кормовий ТА 14 торпед та 26 мін TMA | |
| ППО | 1 × 37-мм зенітна гармата Flak M42 2 × 20-мм зенітні гармати FlaK 30 | |
Замовлення на будівництво човна було віддане 7 серпня 1939 року. Човен був закладений на верфі суднобудівної компанії «Bremer Vulkan» у місті Бремен 16 вересня 1940 року під заводським номером 14, спущений на воду 12 червня 1941 року, 16 серпня 1941 року увійшов до складу 5-ї флотилії. Також за час служби входив до складу 7-ї флотилії.
Човен зробив 7 бойових походів, в яких потопив 3 (загальна водотоннажність 31 302 брт) та пошкодив 1 судно.
15 липня 1943 року потоплений в Північній Атлантиці, на схід від Канарських островів (28°20′ пн. ш. 13°17′ зх. д. / 28.333° пн. ш. 13.283° зх. д.) глибинними бомбами британського шлюпа «Рочестер», корветів «Мінонет» і «Бальзам» та американського летючого човна «Каталіна». 5 членів екіпажу загинули, 41 врятовані[2].
Командири
ред.- Капітан-лейтенант Фрідріх-Герман Преторіус (16 серпня 1941 — листопад 1942)
- Оберлейтенант-цур-зее резерву Гайнц Шютт (листопад 1942 — 3 червня 1943)
- Оберлейтенант-цур-зее Отто Лютер (4 червня — 15 липня 1943)
| Назва | Тип | Належність | Дата | Тоннаж (БРТ) | Вантаж | Статус | Місце |
| Gandia | суховантаж | .svg){kind=small} Бельгія |
22 січня 1942 | 9 626 | 500 т карбонату калію як баласт | потоплено | 45°00′ пн. ш. 41°00′ зх. д. / 45.000° пн. ш. 41.000° зх. д. |
| Fort Qu'Appelle | суховантаж | .svg){kind=small} Велика Британія |
17 травня 1942 | 7 127 | 9 200 т генеральних вантажів, включно з 500 т ацетону | потоплено | 39°50′ пн. ш. 63°30′ зх. д. / 39.833° пн. ш. 63.500° зх. д. |
| Pleasantville | суховантаж |  Норвегія |
8 червня 1942 | 4 549 | 3 000 т фосфатів та військових матеріалів, включно з автомобілями, вантажівками літаком та двома локомотивами | потоплено | 34°12′ пн. ш. 68°00′ зх. д. / 34.200° пн. ш. 68.000° зх. д. |
| Twickenham | суховантаж | Велика Британія |
15 липня 1943 | 4 762 | Вугілля | пошкоджено | 28°36′ пн. ш. 13°18′ зх. д. / 28.600° пн. ш. 13.300° зх. д. |
Див. також
ред.
|
Це незавершена стаття про підводний човен. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Примітки
ред.- ↑ U - 135. uboat.net. Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 4 грудня 2020 року.(англ.)
- ↑ U - 135. u-boote.ru. Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 4 грудня 2020 року.(рос.)
- ↑ Потоплені та пошкоджені судна. uboat.net. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 4 грудня 2020 року.(англ.)