Вікіпедія

TuneCore

TuneCore — американський сервіс цифрової дистрибуції музики, заснований 2006 року в Брукліні, штат Нью-Йорк[2]. TuneCore розповсюджує музику через такі цифрові майданчики, як iTunes, Deezer, Spotify, Amazon Music, Apple Music, Tidal, Beatport та інші[3].

TuneCore
Тип Дочірнє підприємство публічної компанії
Форма власності приватна компанія
Галузь Цифрова дистрибуція
Музичне видавництво
Засновано 2006; 18 років тому (2006)
Засновник(и) Джефф Прайс
Гері Берк
Пітер Веллз
Штаб-квартира Нью-Йорк, США
Територія діяльності В усьому світі
Ключові особи Метт Баррінгтон
Андреа Глісон
Аліша Аутрідж
Власник(и) Believe Digital
Холдингова компанія Believe
Дочірні компанії TuneCore Japand
tunecore.com

Історія ред.

Першим клієнтом TuneCore став Френк Блек, вокаліст гурту Pixies. У 2008 році TuneCore використав гурт Nine Inch Nails для публікації музики з їхнього альбому Ghosts I-IV на Amazon MP3[4]. У грудні 2006 року компанія Guitar Center, що спеціалізується на продажу музичних інструментів та обладнання, придбала частку в TuneCore, що дало компанії доступ до клієнтів музичного ритейлера[5].

У Сполучених Штатах на TuneCore припадає приблизно 10 відсотків з 20 мільйонів пісень в iTunes, і на нього припадає майже 4 відсотки всіх цифрових продажів[6].

Як повідомляється, TuneCore звільнила Джеффа Прайса, співзасновника і тодішнього генерального директора, після того, як компанія зіткнулася з кризою «грошових потоків» у 2012 році. Прайс подав до суду на TuneCore з вимогою виплати вихідної допомоги і стверджував, що компанія могла бути неплатоспроможною - звинувачення, яке компанія, схоже, заперечує[7].

Придбання Believe ред.

У квітні 2015 року TuneCore було придбано компанією Believe[8]. Це придбання відкрило артистам доступ до ширшої мережі дистрибуції та послуг лейблів Believe Digital. Обидві компанії залишилися операційно відокремленими, хоча разом стверджують, що представляють від 25 до 30 відсотків нової музики, завантаженої в iTunes щодня. Після завершення угоди TuneCore та Believe використали свої нові важелі впливу у переговорах з цифровими сервісами, зокрема Spotify та Tidal, щоб покращити їхні послуги для своїх артистів[9].

Також у 2015 році TuneCore розширив свою присутність у Великій Британії та Австралії, оголосивши про створення спеціальних вебсайтів з локалізованою валютою та контентом для кожного регіону[10]. Компанія також представила послугу звукозапису на YouTube, щоб збирати дохід для артистів, коли їхні пісні використовуються будь-де на YouTube[11].

У вересні 2015 року TuneCore розширив асортимент живих заходів, організувавши для незалежної музичної спільноти Лос-Анджелеса перший в історії Indie Artist Forum, зосередившись на навчанні та сприянні співпраці між професійними музикантами-початківцями, а також на діалозі про тонкощі та особливості сучасного ландшафту незалежного музичного бізнесу[12].

7 липня 2020 року TuneCore розширив свою присутність в Індії, оголосивши про запуск спеціального вебсайту з локалізованою валютою та контентом.

Звинувачення у шахрайстві з авторським правом ред.

TuneCore неодноразово стикався з випадками, коли їхні послуги використовувалися для шахрайства з авторськими правами через такі онлайн-сервіси, як iTunes, Spotify та YouTube. В одному випадку незалежні артисти, яких представляв TuneCore, завантажили неопубліковані пісні виконавців Playboi Carti та Lil Uzi Vert на Spotify. Прослуховування цих треків призвело до того, що дохід отримали незалежні артисти, які не були оригінальними правовласниками пісень. У схожій справі проти TuneCore було подано позов від Round Hill Music за завантаження та отримання доходу від iTunes за композиції, що належали Round Hill. У третьому випадку TuneCore подала позов про порушення авторських прав за прослуховування класичної музики, яка є суспільним надбанням, у виконанні Брета Янга та Едді Чена з TwoSet Violin, збираючи дохід від прослуховувань, який в іншому випадку належав би виконавцям[13][14][15].

Примітки ред.

  1. ↑ CrunchBase — 2007.
  2. ↑ TuneCore Inc - Company Profile and News. Bloomberg.com (англ.). Процитовано 29 січня 2024.
  3. ↑ TuneCore and Beatport strike partnership to extend self-releasing artists’ reach to DJs, dance music producers. Music Business Worldwide (амер.). 26 квітня 2023. Процитовано 29 січня 2024.
  4. ↑ Harding, Cortney (2 березня 2008). New Nine Inch Nails Album Hits The Web. Billboard (амер.). Процитовано 29 січня 2024.
  5. ↑ Bruno, Antony (9 липня 2009). TuneCore, UMG Ink Services Deal. Billboard (амер.). Процитовано 29 січня 2024.
  6. ↑ Sisario, Ben (7 травня 2012). Out to Shake Up Music, Often With Sharp Words. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 29 січня 2024.
  7. ↑ Christman, Ed (23 лютого 2015). Inside Former CEO Jeff Price’s Ouster from TuneCore: ‘A Tale of Betrayal and Ego’. Billboard (амер.). Процитовано 29 січня 2024.
  8. ↑ Ulloa, Nina (16 квітня 2015). Believe Digital Acquires TuneCore... Digital Music News (амер.). Процитовано 29 січня 2024.
  9. ↑ Flanagan, Andrew (16 квітня 2015). TuneCore and Believe Digital Partner to Argue for Better Streaming Rates, Offer Clients a Wider World. Billboard (амер.). Процитовано 29 січня 2024.
  10. ↑ Peoples, Glenn (1 вересня 2015). TuneCore Launches in the U.K. Billboard (амер.). Процитовано 29 січня 2024.
  11. ↑ Hassan, Charlotte (15 лютого 2016). YouTube Royalties Exploded 370% Last Year, Tunecore Reports. Digital Music News (амер.). Процитовано 29 січня 2024.
  12. ↑ INSIDE TUNECORE'S INDIE ARTIST FORUM. HITS Daily Double (англ.). Процитовано 29 січня 2024.
  13. ↑ Nast, Condé (21 серпня 2019). How Artist Imposters and Fake Songs Sneak Onto Streaming Services. Pitchfork (амер.). Процитовано 29 січня 2024.
  14. ↑ Round Hill sues TuneCore and parent Believe in $32.8m US lawsuit, alleging copyright infringement. Music Business Worldwide (амер.). 3 серпня 2020. Процитовано 29 січня 2024.
  15. ↑ Tan 2022-11-18T09:00:00+00:00, Cecilia. ‘A dream come true’: TwoSet Violin’s ‘4 Mil Subs’ Concert. The Strad (англ.). Процитовано 29 січня 2024.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=TuneCore&oldid=41725345