Вінаго зелений
| Вінаго зелений | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Treron floris Wallace, 1864 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Віна́го зелений[2] (Treron floris) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae)[3]. Ендемік Індонезії.
Опис
ред.Довжина птаха становить 29 см. Довжина хвоста становить 8,1-8,6 см, довжина дзьоба 17-19 мм. У самців обличчя і тім'я сіруваті, лоб білуватий. Забарвлення переважно зелене, спина має пурпурово-бронзовий відтінок, живіт має жовтуватий відтінок. Нижні покривні пера хвоста білі, на кінці зелені. Крила сірувато-чорні, покривні пера мають жовтуваті края. Райдужки світло-карі, лапи рожеві. Дзьоб біля основи зеленувато-сірий, кінчик жовтуватий або зеленуватий. У самиць верхня частина тіла повністю зелена.
Поширення і екологія
ред.Зелені вінаго мешкають на Малих Зондських островах, зокрема на островах Ломбок, Сумбава, Флорес, Солор[en], Лембата[en], Пантар[en] і Алор. Вони живуть у вологих і сухих рівнинних тропічних лісах і екваліптових саванах, на висоті до 1000 м над рівнем моря. Ведуть деревний спосіб життя. Живляться плодами.
Збереження
ред.МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція зелених вінаго становить від 3500 до 14000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Treron floris. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 7 травня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 6 жовтня 2020. Процитовано 07 травня 2022.
Джерела
ред.- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
- David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |