Thomomys monticola
Thomomys monticola — вид гризунів родини Geomyidae. Це ендемік Каліфорнії та Невади[1]. Сьєрра-Невада є частиною його ареалу.
| Thomomys monticola | |
|---|---|
_(20804453196).jpg)
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
| Родина: | Гоферові (Geomyidae) |
| Рід: | Thomomys |
| Вид: | T. monticola
|
| Біноміальна назва | |
| Thomomys monticola J. A. Allen, 1893
| |
Характеристика
ред.Thomomys monticola, як і інші представники роду Thomomys, мають малі вуха, очі та вкриті хутром щоки. У них короткі ноги з великими кігтями на лапах і гладкі різці. Вони, як правило, проводять більшу частину свого часу під землею і в основному активні вночі[2]. Вони мають довжину близько 27 сантиметрів і вагу 91 грам[3] з коричневим або сірим хутром.
Середовище існування
ред.Thomomys monticola у природі зустрічається на околицях гірських лугів, вологих лугів і прибережних прерій[4]. Крім того, тварини живуть на лісових схилах, передусім сосни та ялиці, створюючи складні системи тунелів у пухкому ґрунті[3]. Ці гофери вважають за краще, щоб над їхніми тунелями була рослинність, і там, де вони спливають на поверхню, є купи бруду[4]. Взимку, щоб уникнути замерзання, вони переміщаються вище, щоб зупинитися під деревами[5].
Дієта
ред.Thomomys monticola не потребує води у своєму раціоні, щоб вижити, натомість витягує всю воду з їжі, яку споживає[5]. Це травоїдні тварини, основним джерелом їжі яких є різнотрав'я, включно з Ceanothus cordulatus і аґрусом. Вони також віддають перевагу люпину[6]. Ці гофери споживають коріння та цибулини цих рослин під землею та зберігають їх у своїх тунелях[4]. Тварини рідко виходять над землю, щоб годуватися[5].
Розмноження
ред.Thomomys monticola спаровується пізньою весною та влітку з травня по липень. Вони переважно поодинокі, крім періоду спаровування. Ці гофери спаровуються один раз на рік у підземному гнізді і виношують від трьох до чотирьох дитинчат у своєму виводку[4].
Примітки
ред.- ↑ а б Cassola, F. (2016). Thomomys monticola. IUCN Red List of Threatened Species. 2016: e.T42596A22216069. doi:10.2305/IUCN.UK.2016-2.RLTS.T42596A22216069.en. Процитовано 11.11.2021.
- ↑ Ingles, Lloyd G. (1951). Outline for an Ecological Life History of Pocket Gophers and Others Fossorial Mammals. Ecology. 32 (3): 537—544. doi:10.2307/1931730. ISSN 0012-9658.
- ↑ а б Wilson, D.E. (1993). Mammal Species of the World: a Taxonomic and Geographic Reference (вид. 2nd). Washington, D.C.: Smithsonian Institution Press.
- ↑ а б в г Brylski, P. (1988–1990). Mountain Pocket Gopher. California Wildlife Habitat Relationships System: 1.
- ↑ а б в Ingles, Lloyd G. (1949). Ground Water and Snow as Factors Affecting the Seasonal Distribution of Pocket Gophers, Thomomys monticola. Journal of Mammalogy. 30 (4): 343—350. doi:10.2307/1375210. ISSN 0022-2372.
- ↑ Teipner, Cynthia Lea; Garton, Edward O.; Nelson, Jr., Lewis (1983). Pocket Gophers in Forest Ecosystems (PDF). United States Department of Agriculture: 7.