Відкрити головне меню

The Wire (укр. Дріт) — британський щомісячний музичний журнал, що виходить у Лондоні. Розпочавши як видання, присвячене сучасному джазу та імпровізаційній музиці, журнал згодом розширив свою тематику та висвітлює ріжноманітні жанри та піджанри аванґардного року й експериментальної музики загалом[1].

The Wire
англ. The Wire
The Wire, Issue 383.jpg
Випуск 383, січень 2016
Країна видання Велика Британія Велика Британія
Тематика музична критикааван-рокекспериментальна музикагіп-гопімпровізаціяфрі-джаз
Періодичність виходу щомісяця
Скорочена назва Wire
Мова анґлійська
Адреса редакції 23 Jack's Place, 6 Corbet Place, London E1 6NN UK
Головний редактор Тоні Геррінґтон
Засновник Ентоні Вуд
Кріссі Мюррей
Видавець The Wire Magazine Ltd.
Засновано 1982
Обсяг 98-114 стор.
Початкова ціна 3,30 фунти стерлінґів (2002)
4,50 фунти стерлінґів (2016)
ISSN 0952-0686

Веб-сторінка: www.thewire.co.uk

Зміст

ІсторіяРедагувати

Журнал розпочала видавати 1982 року Namara Group. 2000 року шість постійних членів редакційної колєґії викупили журнал, і відтоді він виходить як часопис, незалежний від жадного видавництва чи медійного голдінґу. На посту головного редактора один за одним змінилися Ентоні Вуд, Ричард Кук, Марк Сінкер, Роб Янґ, Кріс Бон і Тоні Геррінґтон.

Починаючи від 1997 року, деякі числа журналу виходять у комплєкті зі збіркою на компакт-диску «The Wire Tapper»[2]. Із січня 2003 року «Wire» має свою щотижневу радіопередачу на лондонському Resonance FM. Редактори Тоні Геррінґтон і Роб Янґ випустили кілька книжок (збірок статей з журналу): «Invisible Jukebox» (1997), «Undercurrents: The Hidden Wiring of Modern Music» (2002), «The Wire Primers» (2009), «No Regrets: Writings on Scott Walker» (2012).

ЗмістРедагувати

Рецензії на нові альбоми та збірки займають у кожному номері 20-25 стор., причому згуртовано їх не лише за алфавітом, але також тематично — аванґардний рок, даб, електроніка, гіп-гоп, джаз, імпровізація, сучасна композиція. Крім того є инші постійні рубрики, такі як «Невидимий музавтомат» (інтерв'ю з композитором або виконавцем, що супроводжується «сліпим» прослуховуванням музичних фраґментів і спробою вгадати їхніх авторів), «Підручник для початківців» (оглядова стаття про певний жанр чи музиканта), «Наклад» (нові книжки та журнали про музику), «На місці» (концерти та фестивалі).

Головними героями піблікацій в останніх числах журналу були Аннетт Бікок, Пітер Заммо, Джон Карпентер, Джон Колтрейн, Орнетт Коулман, Роско Мічелл, Марк Перрі (Alternative TV), Сісіл Тейлор, Марк Фелл, Роберт Фріпп (King Crimson), Кеідзі Хаіно, Autechre, Blurt, Boris, Carter Tutti, J Dilla, Kode9, Lightning Bolt, Moondog, This Heat та багато инших.

АвториРедагувати

У «Wire» невеличка редакція, і більшість авторів є позаштатними. Серед найвідоміших — Ден Ворбьортон, Бен Вотсон, Брайєн Мортон, Саймон Рейнолдс, Дейвид Туп. Для журналу також писали музиканти Брайєн Іно, Джулійєн Коуп (Teardrop Explodes), Лі Ренелдо (Sonic Youth), Роберт Фріпп (King Crimson).

ПриміткиРедагувати

  1. Steve Jones, Pop Music and the Press, Temple University Press, 2002, p. 58
  2. The Wire Tapper, Vol. 1. 

ЛітератураРедагувати

  • Tony Herrington (ed.), Invisible Jukebox, Quartet Books, 1997, 288 pp.(англ.)
  • Rob Young (ed.), Undercurrents: The Hidden Wiring of Modern Music, Bloomsbury 3PL, 2002, 281 pp.(англ.)
  • Rob Young (ed.), The Wire Primers: A Guide to Modern Music, London and New York: Verso, 2009, 200 pp.(англ.)
  • Rob Young (ed.), No Regrets: Writings on Scott Walker, Onion, 2012, 320 pp.(англ.)

ПосиланняРедагувати