Листовик білогорлий
вид птахів
(Перенаправлено з Thamnophilus caudacutus)
| Листовик білогорлий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_-_Furnariidae_-_bird_skin_specimen.jpeg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Sclerurus caudacutus (Vieillot, 1816) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Thamnophilus caudacutus | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Листови́к білогорлий[2] (Sclerurus caudacutus) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae). Мешкає в Амазонії та на сході Бразилії.
Опис ред.
Довжина птаха становить 16—18 см, вага 34—42 г. Виду не притаманний статевий диморфізм. Забарвлення переважно коричневе, горло біле, поцятковане темним лускоподібним візерунком, хвіст чорний. Дзьоб відносно довгий, прямий, чорнуватий[3].
Підвиди ред.
Виділяють шість підвидів:[4]
- S. c. caudacutus (Vieillot, 1816) — Гвіана і Північна Бразилія (Амапа);
- S. c. insignis Zimmer, JT, 1934 — Південна Венесуела і Північна Бразилія (на північ від Амазонки);
- S. c. brunneus Sclater, PL, 1857 — Південно-Східна Колумбія (на південь від Мети і Ваупесу), схід Еквадору і Перу, Західна Бразилія (захід Амазонасу, Акрі, Рондонія) та Північна Болівія;
- S. c. pallidus Zimmer, JT, 1934 — Центральна Бразилія (на південь від Амазонки, від Мадейри до західного Мараньяну);
- S. c. umbretta (Lichtenstein, MHK, 1823) — південь Бразильської Амазонії;
- S. c. caligineus Pinto, 1954 — Східна Бразилія.
Поширення і екологія ред.
Білогорлі листовики мешкають у Колумбії, Венесуелі, Гаяні, Суринамі, Французькій Гвіані, Еквадорі, Перу, Болівії і Бразилії. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах. Зустрічаються на висоті до 1000 м над рівнем моря. Живляться безхребетними, яких шукають в опалому листі[5].
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Sclerurus caudacutus. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 1 квітня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Hilty, Steven L.; Brown, Bill (1986). A Guide to the Birds of Colombia. Princeton University Press. с. 376—377. ISBN 0-691-08372-X.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 01 квітня 2022.
- ↑ Schulenberg, Thomas S.; Stotz, Douglas F.; Lane, Daniel F.; O'Neill, John P.; Parker, Theodore A. III (2010). Birds of Peru. Princeton University Press. с. 336. ISBN 978-1-4008-3449-5.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |