Попелівка чубата
Попелівка чубата (Tephroseris papposa) (ще відома як жовтозілля чубате = Senecio papposus) — вид квіткових рослин з родини айстрових (Asteraceae).
| Попелівка чубата | |
|---|---|
_(7163579069).jpg)
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Айстроцвіті (Asterales) |
| Родина: | Айстрові (Asteraceae) |
| Рід: | Попелівка (Tephroseris) |
| Вид: | Попелівка чубата (T. papposa)
|
| Біноміальна назва | |
| Tephroseris papposa (Rchb.) Schur, 1866
| |
Біоморфологічна характеристика
ред.Це трав'яниста багаторічна рослина. Кореневище коротке. Стебла 30–130 см заввишки, прямовисні, гладкі при основі, шорсткі вище. Приземні листки від яйцеподібних до видовжено-еліптичних, раптово перетворюються на ніжку, яка приблизно вдвічі довша за пластинку. Листкова пластинка мілкозубчаста, 10–25 × 2–5 см. Стеблові листки лінійно-ланцетні, сидячі, з вивороту павутинисті. Суцвіття складається з 5—15 голів, які 3–4 см у діаметрі, язичкові квітки золотисто-жовті, 10–15 мм завдовжки. Плодами є ± циліндричні сім'янки з тьмяною, коричневою, гладкою поверхнею, але іноді слабко волосатою. Папуси присутні. 2n=40[1][2]
Поширення
ред.Вид росте в Європі: Албанія, Болгарія, Словаччина, Польща, Румунія, Туреччина в Європі, Україна, Боснія і Герцеговина, Чорногорія, Хорватія, Македонія, Сербія[3][4].
В Україні вид росте на гірських луках — у Карпатах, спорадично[5].
Джерела
ред.- ↑ Bojnanský, V.; Fargašová, A. Atlas of Seeds and Fruits of Central and East-European Flora. — Springer Science & Business Media, 2007. — С. 711. (англ.)
- ↑ Miroslav Dvorský (2010). Tephroseris papposa. botany.cz. Процитовано 18.12.2023. (чеськ.)
- ↑ Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 18.12.2023. (англ.)
- ↑ The Euro+Med PlantBase. Процитовано 18.12.2023. (англ.)
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 343.
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |