Suncus infinitesimus
Suncus infinitesimus — вид ссавців родини мідицевих (Soricidae). Він зустрічається в Камеруні, Центральноафриканській Республіці, Демократичній Республіці Конго, Кенії, Нігерії, Південній Африці, Есватіні, Танзанії та Уганді. Його природними середовищами існування є тропічні або субтропічні вологі рівнинні та гірські ліси, сухі луки та орні землі[1].
| Suncus infinitesimus | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Комахоїдні (Eulipotyphla) |
| Родина: | Мідицеві (Soricidae) |
| Рід: | Сункус (Suncus) |
| Вид: | S. infinitesimus
|
| Біноміальна назва | |
| Suncus infinitesimus (Heller, 1912)
| |
| |
| Ареал | |
Характеристики
ред.Це дуже мала землерийка з довжиною голови й тулуба від 42 до 62 мм, довжиною хвоста від 23 до 31 мм і вагою ≈ 3 г. Має задні лапи довжиною від 7 до 9 мм і вуха від 3 до 7 мм[2]. Як і для інших представників роду, голова характеризується подовженою мордою, малими очима і закругленими вухами. Волоски на маківці темно-сірі біля кореня, білі в середній частині та коричневі на кінчиках, створюючи сіро-коричневий вигляд. Кінчики волосся на нижній стороні також білі, тому хутро виглядає світло-сірим. Перехід між цими областями кольору відбувається поступово. Коричневий хвіст знизу світліший. У самиці в паховій області є три пари сосків[2].
Спосіб життя
ред.У Південній Африці ця землерийка в основному відвідує термітники видів роду Trinervitermes. Вид створює власне сферичне гніздо в норі термітників. В цілому це гарантує постійну температуру в житловому приміщенні. Імовірно, як і близькоспоріднені землерийки, вид тимчасово впадає в летаргічний стан (торпор). Їх раціон включає жуків і, ймовірно, інших комах. Поза шлюбним періодом екземпляри живуть поодинці. Відповідно до кількох досліджень, розмноження відбувається під час сезону дощів. Приймається два-три потомства на один послід. На малу землерийку полюють сови і, можливо, коти та собаки[2].
Примітки
ред.- ↑ а б Cassola, F. (2017). Suncus infinitesimus. IUCN Red List of Threatened Species. 2017: e.T41437A22288518. doi:10.2305/IUCN.UK.2017-2.RLTS.T41437A22288518.en. Процитовано 16.11.2021.
- ↑ а б в Jonathan Kingdon (ред.): Mammals of Africa. Band IV. A&C Black, 2014, P. 176–177