Sturnira parvidens
Sturnira parvidens — вид листоносих кажанів, поширених у Мексиці та Центральній Америці.
| Sturnira parvidens | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Рукокрилі (Chiroptera) |
| Родина: | Листконосові (Phyllostomidae) |
| Рід: | Sturnira |
| Вид: | S. parvidens
|
| Біноміальна назва | |
| Sturnira parvidens Goldman, 1917
| |
Опис ред.
Sturnira poarvidens — кажан середнього розміру з довжиною голови й тіла 6–7 см і вагою 12–19 г. Особини мають довжину передпліччя приблизно 41 мм. У S. parvidens коротка широка голова з великими очима та відносно короткими округлими вухами. Він має порівняно невеликий носовий листок із овальним або ланцетним кінчиком. Нижня губа містить центральну подушечку, оточену напівкруглим рядом бородавчастих структур. Основна частина крилової перетинки тягнеться до щиколоток; у кажана немає хвоста, а лише рудиментарна хвостова перетинка[2]. Має маленькі зуби[3].
Волосяний покрив товстий і м’який, може бути темно-сірим, але частіше червонуватий або жовтуватий, з чіткою жовтою плямою на плечах у самців. Шерсть на спині темно-коричнева, окремі волоски мають три-чотири кольорові смуги. Черевна шерсть блідого кольору з триколірними волосками. Обличчя коричнево-сіре[3][2].
Ареал і середовище проживання ред.
Sturnira parvidens трапляється в районі Сонори на північному заході та Тамауліпаса на північному сході вздовж східних і західних прибережних схилів центральної Мексики і по всій південній частині Мексики й Центральної Америки аж до північної Коста-Рики[4]. У межах цього ареалу мешкає в широкому спектрі типів лісів, на висотах до 2000 м над рівнем моря[1][2].
Біологія й поведінка ред.
Кажан найчастіше зустрічається в підпокрові або підліску тропічних лісів, поблизу води або сільськогосподарських угідь. Він частіше зустрічається в нещодавно сформованих вторинних лісах[5] і, отже, може служити корисним індикатором порушення лісу[6]. Він ночує в дуплах дерев або подібних місцях[7], поодинці або невеликими групами, які зазвичай налічують не більше трьох[8]. Харчується плодами, в основному піонерними рослинами[9], і є важливим розповсюджувачем насіння в деяких областях[10].
Самки є поліестристичними і можуть народжувати своїх єдиних дитинчат у будь-який час протягом року, хоча в деяких місцевостях може бути два або три пікові репродуктивні періоди на рік, залежно від місцевого клімату[2].
Примітки ред.
- ↑ а б Solari, S. (2019). Sturnira parvidens. Т. 2019. с. e.T88154376A88154380. doi:10.2305/IUCN.UK.2019-2.RLTS.T88154376A88154380.en.
{{cite web}}:|access-date=вимагає|url=(довідка); Пропущений або порожній|url=(довідка) - ↑ а б в г Hernández-Canchola, G.; León-Paniagua, L. (2020). Sturnira parvidens (Chiroptera: Phyllostomidae). Mammalian Species. 52 (992): 57—70. doi:10.1093/mspecies/seaa005.
- ↑ а б Sánchez-Hernández, Cornelio; Romero-Almaraz, María De Lourdes (2003). Redescription of Sturnira lilium lilium and Sturnira lilium parvidens (Chiroptera: Phyllostomidae). The Southwestern Naturalist. 48 (3): 437—441. doi:10.1894/0038-4909(2003)048<0437:ROSLLA>2.0.CO;2. ISSN 0038-4909.
- ↑ Hernández-Canchola, Giovani; León-Paniagua, Livia (2017). Genetic and ecological processes promoting early diversification in the lowland Mesoamerican bat Sturnira parvidens (Chiroptera: Phyllostomidae). Molecular Phylogenetics and Evolution. 114: 334—345. doi:10.1016/j.ympev.2017.06.015. PMID 28647618.
- ↑ García-Morales, R.; Chapa-Vargas, L.; E. Bardano, J. (2014). Evaluating phyllostomid bat conservation potential of three forest types in the northern Neotropics of Eastern Mexico. Community Ecology. 15 (2): 158—168. doi:10.1556/comec.15.2014.2.4.
- ↑ Schulz, M.D.; Seavy, N.E.; Whitaker, D.F. (2006). A comparison of the phyllostomid bat assemblages in undisturbed neotropical forest and in forest fragments of a slash-and-burn farming mosaic in Petén, Guatemala. Biotropica. 32 (1): 174—184. doi:10.1111/j.1744-7429.2000.tb00459.x.
- ↑ Evelyn, M.J.; Stiles, D.A. (2006). Roosting requirements of two frugivorous bats (Sturnira lilium and Arbiteus intermedius) in fragmented neotropical forest. Biotropica. 35 (3): 405—418. doi:10.1111/j.1744-7429.2003.tb00594.x.
- ↑ Fenton, M.B.; Vonhof, M.J. (2006). Roosts used by Sturnira lilium (Chiroptera: Phyllostomidae) in Belize. Biotropica. 32 (4a): 729—733. doi:10.1111/j.1744-7429.2000.tb00521.x.
- ↑ Kraker-Casteñada, C.; Cajas-Castillo, J.; Lou, S. (2015). Opportunistic feeding by the little yellow-shouldered bat Sturnira lilium (Phyllostomidae, Stenodermatinae) in northern Guatemala: a comparative approach. Mammalia. 80 (3): 349—352. doi:10.1515/mammalia-2014-0139.
- ↑ García-Morales, R.; Chapa-Vargas, L. (2012). Seed dispersal among three different vegetation communities in the Huasteca region, Mexico, analyzed from bat feces. Acta Chiropterologica. 14 (2): 357—367. doi:10.3161/150811012X661675.