Streptocara crassicauda

вид червів
Streptocara crassicauda
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Нематоди (Nematoda)
Клас: Сецернентії (Secernentea)
Ряд: Spirurida
Родина: Acuariidae
Рід: Streptocara
Вид: S. crassicauda
Streptocara crassicauda
(Creplin, 1829)

Streptocara crassicauda — це вид нематод родини Acuariidae[1].

Проміжним хазяїном паразита є рачок Gammarus lacustris[en], а кінцевими — водоплавні птахи, зокрема домашня качка, в якої при зараженні розвивається захворювання стрептокароз. Також описане зараження стрептокарою чилійських фламінго.[2] В Україні спостерігається високий ступінь зараженості цими гельмінтами серед диких качок[3]

Життєвий цикл ред.

Личинки Streptocara crassicauda розвиваються в гемоцелі планктонних рачків роду гамарус, впродовж 19-25 діб досягають інвазивної стадії, далі персистують у вузликах кишечнику риб. Надалі портапляють до організму рибоїдних качок, які також можуть заражатися, заглотивши рачка. Розвиток у кінцевому хазяїні вкрай швидкоплинний. За 9-10 діб самиця двічі линяє та перетворюється на статевозрілу стадію.[4]

Паратенічними хазяями також можуть бути атерина піщана, вуж водяний, черепаха болотяна.[5]

Примітки ред.

  1. Streptocara crassicauda (Creplin, 1829). (WoRMS) [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.](англ.)
  2. Fox, J. G.; Snyder, S. B.; Schmidt, G. D.; Campbell, L. H. (1974). INFECTION WITH THE NEMATODE Streptocara incognita IN THE CHILEAN FLAMINGO. Journal of Wildlife Diseases. 10 (1): 66—69. doi:10.7589/0090-3558-10.1.66. ISSN 0090-3558.(англ.)
  3. М. В. Богач. Природно-вогнищеві гельмінтози водоплавної птиці в господарствах Одеської області // Ветеринарна медицина. — 2010. — Вип. 94. — С. 268-269.
  4. Roy C. Anderson (8 лютого 2000). Nematode Parasites of Vertebrates: Their Development and Transmission. CABI. с. 465–. ISBN 978-0-85199-786-5.
  5. Великанов В. П. Личиночные формы нематод надсемейства Acuarioidea (Nematoda, Spirurata) — паразиты пресмыкающихся Туркмении // Вестник зоологии. — 1984. — Вип. 1. — С. 3-8. Архівовано з джерела 21 жовтня 2018. Процитовано 21 жовтня 2018.(рос.)

Посилання ред.