Staurogyne
| Staurogyne | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Staurogyne argentea Wall.[1] | ||||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||||
| Ancistrostylis T.Yamaz. Ebermaiera Nees Erythracanthus Nees Gynocraterium Bremek. Neozenkerina Mildbr. Ophiorrhiziphyllon KurzSaintpauliopsis Staner Staurogynopsis Mangenot & Aké Assi Zenkerina Engl. | ||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||
|
Staurogyne (укр. Стаурогін[2]) — рід квіткових рослин з родини акантові (Acanthaceae).
Ботанічний опис ред.
Staurogyne argentea
Чагарники, напівчагарники і однорічні або багаторічні трави з прямостоячими або повзучими стеблами без цистолітів[en]. Висота від 6 до 150 см. Листя супротивні (або чергуються, особливо апікально), черешкові або сидячі, рівномірно розміщені вздовж стебла або в прикореневій розетці. Черешок листка коротше пластинки, край листка цілий до синусоподібного або зубчастий. Суцвіття відноситься до типу діхазій, вони розташовані на верхівках стебел або в пазухах листків. Квітки сидячі або на квітконіжці. Чашечка 5-лопатева майже до основи; часточки рівні або нерівні. Віночок або короткий двогубий лійчастий білий або ліловий, або довгий, трубчастий червоний або жовтий. Квітки першого типу запилюються бджолами, а другого — птахами. Андроцей складається з чотирьох тичинок, дві з них короткі, а дві довгі. Плід — коробочка (від 3 до 30 мм). Насіння дрібні округлі, кубічні або неправильної форми. Діаметр насіння від 0,2 до 1 мм. Кількість насіння в одній коробочці до 68 штук.
Види ред.
.jpg)
Це найчисельніший рід з підродини Nelsonioideae[en]. За даними спільного інтернет-проекту Королівських ботанічних садів у К'ю і Міссурійського ботанічного саду «The Plant List» рід налічує 50 визнаних видів[3]. У статті «Nelsonioideae (Lamiales: Acanthaceae): Revision of Genera and Catalog of Species» (укр. «Nelsonioideae (Lamiales: Acanthaceae): Перегляд родів та каталог видів»), опублікованій у 2014 році в журналі «A Journal of Systematic and Evolutionary Botany» наведений перелік із 145 видів[4] (докладніше див. Список видів роду Staurogyne).
Поширення ред.
Поширений у тропічних регіонах Америки (30 видів), Африці (5 видів) та материковій Азії до Соломонових островів (10 видів). Рід особливо добре представлений у південносхідній Азії, Малезії та Бразилії.
Використання ред.
Staurogyne repens[en] (укр. стаурогін повзучий) використовується в акваріумістиці як акваріумна рослина[5].
Примітки ред.
- ↑ Staurogyne. База даних Tropicos. Міссурійський ботанічний сад. (англ.)
- ↑ Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
- ↑ Список видів роду Staurogyne. The Plant List ((англ.)) . Royal Botanic Gardens, Kew & Missouri Botanical Garden. Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 12.07.2020.
- ↑ Daniel T. F. & McDade L. A. Nelsonioideae (Lamiales: Acanthaceae): Revision of Genera and Catalog of Species // A Journal of Systematic and Evolutionary Botany. — 2014. — Т. 32, № 1. — С. 1–45. — ISSN 0065-6275. Архівовано з джерела 17 квітня 2019. Процитовано. (англ.)
- ↑ Staurogyne repens. Tropica Aquarium Plants. Архів оригіналу за 10 червня 2021. Процитовано 12.07.2020. (англ.)
Джерела ред.
- Hu Jiaqi, Deng Yunfei, Daniel T. F. Acanthaceae // Flora of China / Editors: Wu, Z. Y., P. H. Raven & D. Y. Hong. — St. Louis : Science Press, Beijing, and Missouri Botanical Garden Press, 2011. — Т. 19 (Cucurbitaceae through Valerianaceae, with Annonaceae and Berberidaceae). — С. 372-376. (англ.)
- Daniel T. F. & McDade L. A. Nelsonioideae (Lamiales: Acanthaceae): Revision of Genera and Catalog of Species // A Journal of Systematic and Evolutionary Botany. — 2014. — Т. 32, № 1. — С. 1–45. — ISSN 0065-6275. Архівовано з джерела 17 квітня 2019. Процитовано. (англ.)
Посилання ред.
- Genus: Staurogyne Wall. «Germplasm Resources Information Network» (GRIN). Міністерство сільського господарства США. Архів оригіналу за 14 липня 2020. Процитовано 12.07.2020. (англ.)
- Braz D. M. & Monteiro R. Taxonomic Revision of Staurogyne (Nelsonioideae, Acanthaceae) in the Neotropics // Phytotaxa. — 2017. — Т. 296, № 1. — С. 1–40. — ISSN 1179-3155. Архівовано з джерела 4 січня 2019. Процитовано. (англ.)