Рисоїд білодзьобий

Самець білодзьобого рисоїда

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Саякові (Thraupidae)
Рід:	Зерноїд (Sporophila)
Вид:	Рисоїд білодзьобий

Біноміальна назва

Sporophila maximiliani
(Cabanis, 1851)

Ареал виду

Синоніми

Oryzoborus maximiliani Cabanis, 1851
Fringilla crassirostris Wied, 1830

Посилання

Вікісховище:	Sporophila maximiliani
Віківиди:	Sporophila maximiliani
МСОП:	22723537
NCBI:	548488

Рисоїд білодзьобий^[2] (Sporophila maximiliani) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae)^[3]. Мешкає в Південній Америці. Вид названий на честь німецького натураліста Максиміліана Від-Нойвіда^[4].

Систематика

Білодзьобий рисоїд був описаний німецьким натуралістом Максиміліаном Від-Нойвідом у 1830 році під назвою Fringilla crassirostris^[5]. У 1851 році німецький орнітолог Жан Луї Кабаніс перевів вид до роду Рисоїд (Oryzoborus), однак через те, що наукова назва Oryzoborus crassirostris вже була зайнята болотяним рисоїдом, Кабаніс запропонував нову назву — Oryzoborus maximiliani. За результатами молекулярно-філогенетичних досліджень білодзьобий рисоїд, разом з низкою інших видів, якиз рівніше відносили до роду Oryzoborus, був переведений до роду Зерноїд (Sporophila)^[6]^[7].

Раніше дослідники виділяли підвид білодзьобого рисоїда S. m. parkesi Olson 1981 (syn. Oryzoborus m. magnirostris Phelps, Sr & Phelps, Jr, 1950), до якого відносили північні популяції. Однак за результатами низки досліджень науковці прийшли до висновку, що морфологічних і генетичних відмінностей між північними і південними популяціями недостатньо для розділення їх у окремі підвиди. Станом на 2022 рік більшість дослідників визнає Sporophila maximiliani монотиповим таксоном.

Опис

Довжина птаха становить 14,5-16,5, вага 20-22 г. Виду притаманний статевий диморфізм^[8]^[9]. Самці мають повінстю чорне забарвлення, за винятком білого "дзеркальця" на крилах. Самиці мають коричневу верхню частину тіла і охристо-коричневу нижню частину тіла, нижні покривні пера крил у них білі. Білодзьобі рисоїди мають великі, міцні дзьоби, об'ємом приблизно 840 мм³^[10]. Самці мають біле забарвлення дзьоба, самиці — чорне. Забарвлення молодих птахів подібне до забарвлення самиць^[11].

Поширення і екологія

Ареал білодзьобих рисоїдів дуже фрагментований. Вони мешкають на сході Болівії, на сході Венесуели, у Гаяні, Суринамі, Французькій Гвіані та Бразилії. Вони живуть на луках і серрадо, на узліссях вологих тропічних лісів та в чагарникових заростях поблизу води. Зустрічаються парами, на висоті до 800 м над рівнем моря. Живляться переважно насінням трав, зокрема Hypolytrum і Cyperus rotundus. У центральній і південній Бразилії сезон розмноження триває з листопада по березень. Гніздо чашоподібне, розміщується в чагарниках або на дереві, на висоті від 1 до 3 м над землею. У кладці 2-3 сіруваті яйця, поцятковані чорними і світло-коричневими плямками.

Збереження

МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває під загрозою зникнення. За оцінками дослідників, популяція білодзьобих рисоїдів становить від 1000 до 2500 птахів. Їм загрожує вилов з метою продажу на пташиних ринках, а також знищення природного середовища^[12].

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Sporophila maximiliani. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 24 лютого 2022.
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 24 лютого 2022.
↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 244. ISBN 978-1-4081-2501-4.
↑ Ubaid, Flávio Kulaif; Silveira, Luís Fabio; Medolago, Cesar a. B.; Costa, Thiago V. V.; Francisco, Mercival Roberto; Barbosa, Karlla V. C.; Júnior, Adir D. S. (July 2018). Taxonomy, natural history, and conservation of the Great-billed Seed-Finch Sporophila maximiliani (Cabanis, 1851) (Thraupidae, Sporophilinae). Zootaxa (англ.). 4442 (4): 551—571. doi:10.11646/zootaxa.4442.4.4. ISSN 1175-5334. PMID 30313951. Архів оригіналу за 26 лютого 2020. Процитовано 24 лютого 2022.
↑ Mason, N.A. & , Burns, K.J. Molecular phylogenetics of the Neotropical seedeaters and seed-finches (Sporophila, Oryzoborus, Dolospingus) // Ornitología Neotropical. — 2013. — Вип. 24: 139–155. — ISSN 1075-4377.
↑ N.A. Mason. Merge Oryzoborus and Dolospingus into Sporophila; Propuesta (604) // South American Classification Committee. — 2013.
↑ Ridgely, Robert S.; Tudor, Guy; Brown, William L. (1989). The birds of South America. Austin, TX, USA: University of Texas Press. ISBN 0-292-70756-8. OCLC 18381347.
↑ Stiles, F. Gary (1996). When Black Plus White Equals Gray: The Nature of Variation in the Variable Seedeater Complex (Emberizinae: Sporophila) (PDF). Ornitologia Neotropical. 7: 75—107. Архів оригіналу (PDF) за 11 серпня 2017. Процитовано 24 лютого 2022 — через The Neotropical Ornithological Society.
↑ Porzio, Natália S.; Repenning, Márcio; Fontana, Carla S. (March 2019). Evolution of Beak Size and Song Constraints in Neotropical Seedeaters (Thraupidae: Sporophila). Acta Ornithologica. 53 (2): 173—180. doi:10.3161/00016454AO2018.53.2.007. ISSN 0001-6454.
↑ Goldschmidt, Beatriz; Nogueira, Denise Monnerat; Silva, Katia Pacheco Araujo; Souza, Lucia Moreno de (June 2000). Study of the karyotype of Oryzoborus maximiliani (Passeriformes - Aves) using young feather pulp cultures. Genetics and Molecular Biology (англ.). 23 (2): 271—273. doi:10.1590/S1415-47572000000200022. ISSN 1415-4757.
↑ Machado, Ricardo Bomfim; Silveira, Luís Fábio; da Silva, Maria Izabel Soares Gomes; Ubaid, Flávio Kulaif; Medolago, Cesar Augusto; Francisco, Mercival Roberto; Dianese, José Carmine (8 серпня 2019). Reintroduction of songbirds from captivity: the case of the Great-billed Seed-finch (Sporophila maximiliani) in Brazil. Biodiversity and Conservation (англ.). 29 (5): 1613—1636. doi:10.1007/s10531-019-01830-8. ISSN 1572-9710.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). Sporophila maximiliani. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 24 лютого 2022.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 24 лютого 2022.

[4] Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 244. ISBN 978-1-4081-2501-4.

[:0-5] Ubaid, Flávio Kulaif; Silveira, Luís Fabio; Medolago, Cesar a. B.; Costa, Thiago V. V.; Francisco, Mercival Roberto; Barbosa, Karlla V. C.; Júnior, Adir D. S. (July 2018). Taxonomy, natural history, and conservation of the Great-billed Seed-Finch Sporophila maximiliani (Cabanis, 1851) (Thraupidae, Sporophilinae). Zootaxa (англ.). 4442 (4): 551—571. doi:10.11646/zootaxa.4442.4.4. ISSN 1175-5334. PMID 30313951. Архів оригіналу за 26 лютого 2020. Процитовано 24 лютого 2022.

[6] Mason, N.A. & , Burns, K.J. Molecular phylogenetics of the Neotropical seedeaters and seed-finches (Sporophila, Oryzoborus, Dolospingus) // Ornitología Neotropical. — 2013. — Вип. 24: 139–155. — ISSN 1075-4377.

[SACC604-7] N.A. Mason. Merge Oryzoborus and Dolospingus into Sporophila; Propuesta (604) // South American Classification Committee. — 2013.

[:1-8] Ridgely, Robert S.; Tudor, Guy; Brown, William L. (1989). The birds of South America. Austin, TX, USA: University of Texas Press. ISBN 0-292-70756-8. OCLC 18381347.

[:3-9] Stiles, F. Gary (1996). When Black Plus White Equals Gray: The Nature of Variation in the Variable Seedeater Complex (Emberizinae: Sporophila) (PDF). Ornitologia Neotropical. 7: 75—107. Архів оригіналу (PDF) за 11 серпня 2017. Процитовано 24 лютого 2022 — через The Neotropical Ornithological Society.

[10] Porzio, Natália S.; Repenning, Márcio; Fontana, Carla S. (March 2019). Evolution of Beak Size and Song Constraints in Neotropical Seedeaters (Thraupidae: Sporophila). Acta Ornithologica. 53 (2): 173—180. doi:10.3161/00016454AO2018.53.2.007. ISSN 0001-6454.

[11] Goldschmidt, Beatriz; Nogueira, Denise Monnerat; Silva, Katia Pacheco Araujo; Souza, Lucia Moreno de (June 2000). Study of the karyotype of Oryzoborus maximiliani (Passeriformes - Aves) using young feather pulp cultures. Genetics and Molecular Biology (англ.). 23 (2): 271—273. doi:10.1590/S1415-47572000000200022. ISSN 1415-4757.

[:5-12] Machado, Ricardo Bomfim; Silveira, Luís Fábio; da Silva, Maria Izabel Soares Gomes; Ubaid, Flávio Kulaif; Medolago, Cesar Augusto; Francisco, Mercival Roberto; Dianese, José Carmine (8 серпня 2019). Reintroduction of songbirds from captivity: the case of the Great-billed Seed-finch (Sporophila maximiliani) in Brazil. Biodiversity and Conservation (англ.). 29 (5): 1613—1636. doi:10.1007/s10531-019-01830-8. ISSN 1572-9710.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]