Принія мала

вид птахів
(Перенаправлено з Spiloptila)
Принія мала

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Тамікові (Cisticolidae)
Рід: Мала принія (Spiloptila)
Sundevall, 1872
Вид: Принія мала
Spiloptila clamans
(Cretzschmar, 1826)
Посилання
Вікісховище: Spiloptila clamans
Віківиди: Spiloptila clamans
ITIS: 916815
МСОП: 22713697
NCBI: 330755

Принія мала[2] (Spiloptila clamans) — вид горобцеподібних птахів родини тамікових (Cisticolidae)[3]. Мешкає в регіоні Сахелю. Це єдиний представник монотипового роду Мала принія (Spiloptila).

Опис ред.

Довжина птаха становить 9-10 см. Верхня частина тіла біла, охристо-рудувата, над очима світлі "брови", на тімені чорні смужки, кінчики покривних і махових пер чорні. Нижня частина тіла білувато-кремова, гузка жовтувата. У самців потилиця сіра. Хвіст довгий, східчастий, стернові пера смугасті, чорно-біло-сірі[4].

Поширення і екологія ред.

Малі принії поширені від Сенегалу, Мавританії і Західної Сахари до Судану і західної Еритреї[5]. Під час сезону посухи вони мігрують на південь, а з початком сезону дощів повертаються на північ. Малі принії живуть в сухих саванах і сухих чагарникових заростях. Живляться комахами.

Примітки ред.

  1. BirdLife International (2016). Spiloptila clamans. Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 31 грудня 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Grassbirds, Donacobius, Malagasy warblers, cisticolas & allies. World Bird List Version 7.3. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 31 грудня 2021.
  4. Snow, D.W.; Perrins, C.M. (1998). The Birds of the Western Palearctic Concise Edition Volume 2 Passerines. Oxford University Press. с. 1241. ISBN 0-19-850188-9.
  5. Amezian, M.; Radi, M.; Ibn Tattou, M.; Khayya, M.L.; Samlali, M.L.; Qninba, A. (2011). Cricket Longtail breeding in Southern Morocco (PDF). Dutch Birding. 33: 229—233. Архів оригіналу (PDF) за 22 квітня 2021. Процитовано 31 грудня 2021.