Відкрити головне меню

Sega Mega Drive (яп. メガドライブ Мега Дорайбу), в Північній Америці відома як Sega Genesis - 16-бітна домашня ігрова консоль, яка була розроблена і продається компанією Sega Enterprises, Ltd. Mega Drive була третьою консоллю Sega і наступником Master System. Sega випустила першу консоль як Mega Drive в Японії в 1988 році, після чого відбувся північноамериканський дебют під назвою Genesis в 1989 році. В 1990 році консоль стала доступна як Mega Drive в Європі, Австралії і в Бразилії. У Південній Кореї система поширювалася компанією Samsung і була відома як Super Game Boy, а пізніше Super Aladdin Boy.

Sega Mega Drive
Sega-Mega-Drive-JP-Mk1-Console-Set.jpg
Sega-Genesis-Mk2-6button.jpg
Виробник Sega
Тип Гральна консоль
Покоління Четверте покоління
Дата виходу 29 жовтня 1988 (Японія Японія)
14 серпня 1989 (Flag of the United States.svg США)
30 листопада 1990 (Європейський Союз Європейський Союз)
Дата завершення виробництва Map projection-Eckert IV.png 1997
Процесор Motorola 68000 7.6 MHz
Носій Картридж
Онлайн-сервіс Sega Meganet Sega Channel XBAND
Продано одиниць 30 мільйонів
Бестселер Sonic the Hedgehog 15 мільйонів
Попередник Sega Master System
Наступник Sega Saturn
JP MegaDrive Logo.gif

Консоль розроблялася дослідницькою групою під керівництвом Хідекі Сато і Масами Ісікави на основі аркадного автомата Sega System 16. Як центральний процесор був обраний Motorola 68000, вторинним став Zilog Z80. Ігри запускалися з ігрових картриджів. Mega Drive підтримувала понад 900 ігор, створених самою компанією Sega, і сторонніх компаній. Sega Genesis отримала зворотну сумісність з Sega Master System. Щоб грати і гри Master System було необхідно докупити пристрій Power Base Converter. Для консолі були розроблені й інші периферійні і мережеві пристрої. Сама консоль випускалася в різних варіаціях задля розширення функціональності. Життєвий цикл консолі почався в 1988 році, коли її було випущено в Японії, і закінчився з виданням останньої офіційно ліцензованої гри в 2002 в Бразилії.

Успіху приставки сприяли велика кількість портованих аркадних ігор, популярність ексклюзивної для Genesis гри Sonic the Hedgehog, а також маркетинг, який позиціонував систему як «круту консоль» для підлітків. Скандальні відеоігри із зображенням жорстокості, як Night Trap і Mortal Kombat, змусили Sega створити першу в світі систему оцінки ігрового контенту Videogame Rating Council. Користуючись оцінками цієї системи, Sega змогла інформувати покупців про насильство у грі або зображення шкідливих звичок.

На території Японії Sega Mega Drive не змогла перевершити двох своїх конкурентів: Super Famicom від Nintendo і PC Engine від NEC. Однак вона стала першою консоллю четвертного покоління, що досягла значного успіху на ринках Північної Америки і Європи. Хоча Genesis і домінувала на ринках Північної Америки і Європи, «війна консолей», що почалася з виходом приставки Super Nintendo в 1990, фактично витіснила з ринку інші 16-бітові ігрові приставки.

Зміст

ІсторіяРедагувати

РозробкаРедагувати

На початку 1980-х, Sega то дочірня компанія затоки і західний, був одним з п'яти провідних виробників аркадних ігор, що діють в Сполучених Штатах, а доходи компанії зросли до $ 214 мільйонів доларів. Спад в аркадному бізнесі, починаючи з 1982 роком серйозно постраждав компанію, провідний затоку & вестерн продати свою північноамериканську організацію виробничої аркадних і ліцензійні права для своїх аркадних ігор для Bally Manufacturing. Компанія зберегла Північноамериканський R&D операції Sega, а також його японський філія, Sega Enterprises, Ltd. Завдяки аркадному бізнесу в занепаді, Gulf & Western керівники звернулися до Sega Enterprises, Хаяо Накаяма, за порадою про те, як продовжити. Накаяма виступає за те важелі компанії її апаратний досвід, накопичені протягом багатьох років, які працюють в аркадній індустрії, щоб перейти на ринок домашньої консолі в Японії, яка перебувала в зародковому стані в той час.

Накаяма отримав дозвіл приступити до цього проекту, що призвело до випуску першої домашньої ігрової відеосистеми від Sega, SG-1000, в липні 1983 року. SG-1000 не була успішною, і була замінена на Sega Mark III протягом двох років. У той же час, в Перській затоці і Західної стали позбавляти себе своїх непрофільних підприємств після смерті засновника компанії Чарльз Блудорн, так Накаяма і колишній генеральний директор Sega Девід Розен організував скупку управління японської дочірньої компанії в 1984 році за фінансової підтримки від CSK Corporation, відомої японської програмного забезпечення компанії. Накаяма був потім затверджений як генеральний директор нової Sega.

У 1986 році Sega перероблений Mark III для випуску в Північній Америці, як Sega Master System. За цим послідували європейський випуск в наступному році. Хоча Master System мав успіх в Європі, а також пізніше в Бразилії, вона не змогла запалити значний інтерес до японських і північноамериканським ринків, які, в середині-кінці 1980-х року, були обидва домінують Nintendo. Sega продовжує зазнавати труднощів проникаюче внутрішній ринок, Sega та команда R&D під керівництвом Масами Ісікава і керував Хідекі Сато, почали роботу над наступником Master System майже відразу ж після цієї консолі запущений.

У 1987 році Sega зіткнулися з іншою загрозою своїй консолі бізнесу, коли японський комп'ютерний гігант NEC випустила PC Engine на тлі великого розголосу. Для того, щоб залишатися конкурентоспроможними в порівнянні з більш двох встановлених споживчих електронних компаній, Ішикава і його команда вирішили, що необхідно включити 16-бітний мікропроцесор в свою нову систему, щоб вплинути на ринку і в черговий раз звернувся до міцності Sega в аркадній індустрії адаптуватися успішний Sega System 16 аркадних плат в архітектуру для домашньої консолі. Рішення використовувати Motorola 68000 як основний процесор системи було зроблено в кінці розвитку, в той час як Zilog Z80 був використаний в ролі вторинного процесора для обробки звуку через побоювання, що навантаження на центральний процесор було б занадто великим, якщо він обробляється як візуальні та аудіо.

По-перше було оголошено в червні 1988 року в Beep!, Японського ігрового журналу, що виявляє консоль згадувався як «Mark V», але керівництво Sega відчував необхідність більш сильного імені. Після розгляду більш ніж 300 пропозицій, компанія зупинилася на «Мега Драйв». У Північній Америці, назва консолі було змінено на «Genesis». Причина цього зміни не відомо, але це може бути через суперечку про товарні знаки.

ЗапускРедагувати

Sega випустила Mega Drive в Японії 29 жовтня 1988 року, хоча запуск був затьмарений випуском Nintendo з Super Mario Bros 3 тижнем раніше. Позитивне покриття з журналів Famitsu і Beep! допомогли встановити наступне, але Sega тільки вдалося відправити 400,000 в перший рік. Для того, щоб збільшити продажі, Sega випустила різні периферійні пристрої та ігри, в тому числі інтернет-банківську систему і автовідповідач під назвою Sega Mega Anser. Проте, Mega Drive не зміг обігнати поважний Famicom і залишився на третьому місці в Японії за Nintendo Super Famicom і PC Engine компанії NEC на протязі 16-бітної ери.

Sega анонсувала північноамериканську дату виходу системи на 9 січня 1989. У той час, Sega не володів північноамериканський продажів і маркетингу організації і поширення її Master System через Tonka. Незадоволений з виконанням тонка, в Sega шукали нового партнера на ринок Genesis в Північній Америці і запропонував права на Atari, які ще не мають 16-розрядну систему. Давид Розен зробив пропозицію генерального директора Atari Джек Треміел і президент Entertainment Electronics Division Atari, Майкл Кац. Треміел відмовився придбати нову консоль, визнавши його занадто дорогим, і замість цього вирішив зосередитися на Atari ST. Sega вирішила запустити консоль через свою власну Sega Америки дочірньої компанії, яка виконується обмежений запуск на 14 серпня 1989 року в Нью-Йорку і Лос-Анджелесі. Sega Genesis був випущений в іншій частині Північної Америки пізніше в цьому році.

Європейська версія була випущена 30 листопада 1990 року ґрунтуючись на успіху Master System, Mega Drive стала найпопулярнішою консолі в Європі. Оскільки Mega Drive було два роки на момент його випуску в регіоні, більше ігор були доступні на старті в порівнянні з запусками в інших регіонах. Порти назв аркадних як Altered Beast, Golden Axe і Ghouls 'N Ghosts, доступних в магазинах на старті, за умови сильної образ влади консолі, щоб поставити аркадний подібний досвід. Реліз Mega Drive в Європі була оброблена Virgin Mastertronic, яка пізніше була куплена Sega в 1991 році і стала Sega Європи.

Інші компанії надавали допомогу в поширенні консолі в різних країнах по всьому світу. Ozisoft обробив Mega Drive в Австралії, як це було зроблено раніше з Master System. У Бразилії Mega Drive була випущена Tectoy в 1990 році тільки через рік після того, як відбувся бразильський випуску Master System. Tectoy почав виробництво виключно для бразильського ринку і почав сервісну мережу для системи під назвою Sega Meganet в 1995 році В Індії, Sega вступив в угоду розподілу з Shaw Wallace навесні 1995 роки для того, щоб обійти імпортний тариф на 80 %, з кожної одиниці продажі для Індійських Рупій 18,000. Samsung обробляв продажі і дистрибуції в Кореї, де він був перейменований в «Super Game Boy» і зберіг Mega Drive логотип поруч з назвою Samsung. Пізніше він був перейменований в «Super Aladin Boy».

Технічні ХарактеристикиРедагувати

Головний мікропроцесор являє собою 16/32-бітний Motorola 68000 процесор з тактовою частотою 7,6 МГц. Консоль використовує Zilog Z80 суб-процесор, в основному використовується для управління звукового обладнання та забезпечують зворотну сумісність з Master System, Система має 72 Кб оперативної пам'яті, 64 Кб відеопам'яті, і може відображати до 61 кольорів відразу ж з палітри 512. ігор у форматі ROM-картридж та вставлені в верхній частині.

Система виробляє звук, використовуючи синтезатор Yamaha YM2612 FM і Texas Instruments SN76489 PSG; останній інтегрований з Video Display Processor (VDP). Процесор Z80, в основному використовується для управління обидва звукових чипів, щоб зробити стерео музики і звукові ефекти. Більшість зміни вихідної системи містить дискретний YM2612 і окремий YM7101 VDP; функціональні можливості цих двох чипів пізніше був інтегрований в єдиний користувальницьких ASIC (FC1004) для другої моделі і пізніших версіях. Задня частина консолі перша модель забезпечує вихідний порт радіочастотного (призначений для використання з антеною і кабельних мереж) і спеціалізованим 8-контактний DIN порт, обидва з яких забезпечує відео і аудіо вихід. Обидва виходи виробляє моно звук; роз'єм для навушників на передній консолі виробляє звук стерео. На 2 моделі, DIN порт, вихідний порт, радіочастотний і гніздом для навушників замінені на 9-контактний міні-DIN порту на задній частині для композитного відео, RGB і стерео звук, і стандартний РЧ перемикач. Раніше моделі консолей мали розширення порт 9-контактний, хоча це було видалено в наступних виробничих циклів і відсутня в другій моделі. Роз'єм краю на нижній правій частині консолі дозволяє йому бути підключений до периферійних