Saltatorinae

підродина птахів
Saltatorinae
Зернолуск великий (Saltator maximus)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Саякові (Thraupidae)
Підродина: Saltatorinae
Bonaparte, 1853
Роди
Посилання
Вікісховище: Saltatorinae
Віківиди: Saltatorinae

Saltatorinae (Зернолускні) — підродина горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae), що включає 2 роди і 18 видів[1]. Представники цієї підродини поширені від південної Мексики через Центральну Америку, деякі Малі Антильські острови і Південну Америку до півночі аргентинської Патагонії.

Опис ред.

Зернолускні — птахи середнього розміру, довжиною 18,5-22 см. Ним притаманні товсті, міцні дзьоби, яскраво забарвлені у деяких видів. Зернолускні мають тьмяне, переважно сірувато-коричневе забарвлення, у багатьох видів над очима є помітні "брови". Іншими спільними рисами для них є відносно довгий хвіст і добре розвинені лапи.

Таксономія ред.

Рід Saltator традиційно відносили до родини кардиналових (Cardinalidae), тоді як рід Saltatricula — до вівсянкових (Emberizidae). однак молекулярно-філогенетичне дослідження 2014 року показало, що 15 видів зернолусків і чако (Saltatricula multicolor) формують чітку кладу, повністю включену в родину саякових і споріднену з підродиною Emberizoidinae, на відміну від попередніх, менш повних досліджень, в яких стверджувалося, що Saltatorinae є базальними для усіх саякових[2][3][4]. Єдиним проаналізованим видом з роду Зернолуск (Saltator), який відрізнявся від інших представників роду, і який, як виявилося за результатами дослідження, не був споріднений з ними, виявився болівійський зернолуск (Saltator rufiventris), який пізніше був переведений до монотипового роду Pseudosaltator в підродині Thraupinae. Також за результатами молекулярно-генетичного дослідження було виявлено, що Saltatricula multicolor і Saltator atricollis були сестринськими видами[5]. Було запропоновано включити Saltatricula multicolor в розширений рід Saltator, однак натомість було вирішено перевести S. atricollis в рід Saltatricula, враховуючи подібність в оперенні і середовищі проживання.

Роди ред.

Примітки ред.

  1. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 20 жовтня 2022.
  2. Klicka, J.; Burns, K.; Spellman, G. M. (2007). Defining a monophyletic Cardinalini: a molecular perspective. Molecular Phylogenetics and Evolution. 45 (3): 1014—1032. doi:10.1016/j.ympev.2007.07.006. PMID 17920298. Процитовано 04 жовтня 2022.
  3. Barker, F.K.; Burns, K.J.; Klicka, J.; Lanyon, S.M.; Lovette, I.J. (2013). Going to extremes: contrasting rates of diversification in a recent radiation of New World passerine birds. Systematic Biology. 62 (2): 298—320. doi:10.1093/sysbio/sys094. PMID 23229025.
  4. Burns, K.J.; Shultz, A.J.; Title, P.O.; Mason, N.A.; Barker, F.K.; Klicka, J.; Lanyon, S.M.; Lovette, I.J. (2014). Phylogenetics and diversification of tanagers (Passeriformes: Thraupidae), the largest radiation of Neotropical songbirds. Molecular Phylogenetics and Evolution. 75: 41—77. doi:10.1016/j.ympev.2014.02.006.
  5. Chaves, J.A.; Hidalgo, J.R.; Klicka, J. (2013). Biogeography and evolutionary history of the Neotropical genus Saltator (Aves: Thraupini). Journal of Biogeography. 40 (11): 2180—2190. doi:10.1111/jbi.12150.