Зернолуск чорногорлий

вид птахів
Зернолуск чорногорлий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Саякові (Thraupidae)
Рід: Чако (Saltatricula)
Вид: Зернолуск чорногорлий
Saltatricula atricollis
(Vieillot, 1817)
Ареал виду
Ареал виду
Синоніми
Saltator atricollis
Посилання
Вікісховище: Saltatricula atricollis
Віківиди: Saltatricula atricollis
EOL: 915855
ITIS: 562808
МСОП: 22723901
NCBI: 221978

Зернолу́ск чорногорлий[2] (Saltatricula atricollis) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae)[3]. Мешкає в Південній Америці[4] .

Опис ред.

Довжина птаха становить 20,5 см. Верхня частина тіла темно-коричнева, обличчя і горло чорні, скроні сіруваті. Нижня частина тіла світло-коричнева. Дзьоб яскраво-оранжевий, зверху чорний. У молодих птахів обличчя і горла рудувато-коричневі, дзьоб темний. Спів — швидка, складна, музикальна трель.

Поширення і екологія ред.

Чорногорлі зернолуски мешкають в центральній і східній Бразилії (від північної Сеари, Мараньяну і Пернамбуку до Мату-Гросу, північного Сан-Паулу і південного Мінас-Жерайсу), на північному сході Парагваю та на сході Болівії. Вони живуть у саванах серрадо і сухих чагарникових заростях. Зустрічаються невеликими зграйками, на висоті від 600 до 1300 м над рівнем моря. Живляться насінням, плодами, бруньками та безхребетними. Гніздо чашоподібне, в кладці 2—3 яйця. Інкубаційний період триває 13 днів. За рік може вилупитися 2—3 виводки.

Примітки ред.

  1. BirdLife International (2016). Saltatricula atricollis. Архів оригіналу за 28 червня 2021. Процитовано 28 березня 2022.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 28 березня 2022.
  4. MANY-COLOURED CHACO-FINCH Saltatricula multicolor FAUNA PARAGUAY. www.faunaparaguay.com. Архів оригіналу за 22 квітня 2012. Процитовано 24 січня 2021.