SMS Thüringen
«Тюрінген» (нім. SMS Thüringen) — німецький військовий корабель, дредноут типу «Гельголанд» Імператорських військово-морських сил Німеччини. Перший корабель, названий на честь Тюрингії — землі в центральній частині Німеччини. Брав активну участь у Першій світовій війні.
| «Тюрінген» | ||
|---|---|---|
| SMS Thüringen | ||
 | ||
| Лінійний корабель «Тюрінген» | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | дредноут типу «Гельголанд» | |
| Держава прапора | .svg){kind=small} Німецька імперія Франція
| |
| Належність |  Імператорські військово-морські сили Німеччини Військово-морські сили Франції
| |
| На честь | Тюрингії — землі в центральній частині Німеччини | |
| Корабельня | AG Weser, Бремен
| |
| Первинна вартість | 46314000 золотих марок | |
| Закладено | 2 листопада 1908 | |
| Спущено на воду | 27 листопада 1909 | |
| Введено в експлуатацію | 1 липня 1911 | |
| На службі | 1911–1919 | |
| Виведений зі складу флоту | 5 листопада 1919 | |
| Статус | 1920 року переданий Франції; використовувався як корабель-мішень. У 1922—1923 роках рештки розібрані на брухт | |
| Бойовий досвід | Перша світова війна Битва за Атлантику * Ютландська битва Битва на Балтійському морі * Бій у Ризькій затоці | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 22 808 тонн (стандартна) 24 700 тонн (повна) | |
| Довжина | 167,2 м (загальна) | |
| Ширина | 28,5 м | |
| Осадка | 8,94 м | |
| Бронювання | Головний пояс: 300 мм Башти головного калібру: 300 мм Барбети: 300 мм Палуба: 63,5 мм Каземати: 170 мм Передня рубка 100—400 мм Задня рубка 50–200 мм | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 3 парові машини потрійного розширення 15 водотрубних вугільних парових котлів | |
| Гвинти | 3 гвинти | |
| Потужність | 13 810 к.с. | |
| Швидкість | 20,8 вузла (38,5 км/год) | |
| Дальність плавання | 5 500 морських миль (10 190 км) на швидкості 10 вузлів (18,6 км/год) | |
| Екіпаж | 42 офіцери і 1027 матросів | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 12 (6 × 2) × 305-мм корабельні гармати SK L/50 14 × 150-мм корабельних гармат SK L/45 16 × 88-мм швидкострільних гармат SK L/45 | |
| Торпедно-мінне озброєння | 6 × 500-мм торпедних апаратів | |
«Тюрінген» був закладений 2 листопада 1908 року на верфі компанії AG Weser у Бремені. 27 листопада 1909 року він був спущений на воду, а 1 липня 1911 року увійшов до складу ВМС Німецької імперії. Корабель був озброєний артилерією головного калібру з дванадцяти 305-мм гармат у шести здвоєних баштах і мав максимальну швидкість 21,2 вузла (39,3 км/год; 24,4 миль/год).
Більшу частину своєї кар'єри, включно з Першою світовою війною, «Тюрінген» діяв у лавах І бойової ескадри Флоту відкритого моря. Разом з трьома однотипними дредноутами, «Гельголанд», «Остфрізланд» і «Ольденбург», «Тюрінген» брав участь у всіх основних операціях флоту в Північному морі проти британського Великого флоту.
«Тюрінген» також здійснив кілька бойових виходів у Балтійське море, діючи проти російського флоту. Вперше це відбулося під час битви в Ризькій затоці, де «Тюрінген» підтримував німецький штурм затоки[Прим. 1].
Під час операції «Альбіон», при висадці десанту на острови в Ризькій затоці, «Тюрінген» і три однотипні лінкори були переміщені до Данських проток, щоб заблокувати будь-яку можливу спробу британського втручання в перебіг подій. 28 жовтня чотири кораблі прибули в Пуциг-Вік, а звідти попрямували до Аренсбурга. 2 листопада операція була завершена, і «Тюрінген» «сістершипами» почав рух назад до Північного моря. Останній невдалий виліт флоту відбувся 23–24 квітня 1918 року. «Тюрінген», «Остфрізланд» і «Нассау» були сформовані в спеціальний підрозділ для операції «Шлусштайн», планової окупації Санкт-Петербурга. Три кораблі досягли Балтики 10 серпня, але операція була відкладена і зрештою скасована. 21 серпня це корабельне угруповання було розформовано, а 23 серпня лінкори повернулися у Вільгельмсгафен.
Корабель залишився в Німеччині, тоді як більша частина флоту була інтернована в Скапа-Флоу після закінчення війни. У 1919 році, після самозатоплення екіпажами німецького флоту в Скапа-Флоу, «Тюрінген» був повернутий до строю і використовувався як плавуча казарма. 1920 року переданий Франції; використовувався як корабель-мішень і незабаром затонув неподалік від Гавра. У 1922—1923 роках рештки піднято та розібрано на брухт.
Див. також
ред.Примітки
ред.- Виноски
- ↑ В битві брали участь: I ескадра: дредноути «Нассау», «Рейнланд», «Вестфален», «Позен», «Остфрізланд», «Тюрінген», «Ольденбург», «Гельґоланд»; I Розвідувальна група: лінійні крейсери «Зейдліц», «Мольтке» і «Фон дер Танн»; II Розвідувальна група: крейсери «Ґрауденц», «Піллау», «Регенсбург» і «Штральзунд»; легкі сили: крейсер «Колберг», I флотилія есмінців (4 кораблі), III флотилія есмінців (10 кораблів), V флотилія есмінців (8 кораблів), IX флотилія есмінців (10 кораблів), I дивізіон тральщиків (13 кораблів) і дирижабль Parseval PL25
- Джерела
Посилання
ред.- S.M.S. Thüringen (1909)(англ.)
- S.M.S. Thüringen (1909)(нім.)
Література
ред.| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: SMS Thüringen |
- Siegfried Breyer: Schlachtschiffe und Schlachtkreuzer 1905—1970. J. F. Lehmanns Verlag, München 1970, ISBN 3-88199-474-2, S. 283—287
- Gröner, Erich, Dieter Jung, Martin Maass: Die deutschen Kriegsschiffe 1815—1945. Band 1: Panzerschiffe, Linienschiffe, Schlachtschiffe, Flugzeugträger, Kreuzer, Kanonenboote. Bernard & Graefe Verlag, München 1982, ISBN 3-7637-4800-8, S. 46 f.
- Grießmer, Axel (1999). Die Linienschiffe der Kaiserlichen Marine: 1906—1918; Konstruktionen zwischen Rüstungskonkurrenz und Flottengesetz. Bonn: Bernard & Graefe Verlag. ISBN 978-3-7637-5985-9.(нім.)
- Staff, Gary (2010). German Battleships: 1914—1918. Vol. 1. Oxford: Osprey Books. ISBN 978-1-84603-467-1.
- Апальков Ю. В. ВМС Германии 1914—1918. Справочник по корабельному составу. — Москва: Моделист-конструктор, 1996. — 32 с. — (Морская коллекция № 3 / 1996).