Барасинга
Барасинга[1] (Rucervus duvaucelii) — вид ссавців із родини оленевих (Cervidae).
| Барасинга | |
|---|---|
| |
| самець | |
| |
| доросла самиця й однорічник | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Парнокопитні (Artiodactyla) |
| Родина: | Оленеві (Cervidae) |
| Рід: | Rucervus |
| Вид: | R. duvaucelii
|
| Біноміальна назва | |
| Rucervus duvaucelii (G. Cuvier, 1823)
| |
| |
| Історичне поширення (жовтий) і поточне поширення трьох підвидів | |
Морфологічна характеристика ред.
Дорослі мають висоту в плечах від 119 до 124 сантиметрів і важать приблизно від 172 до 181 кілограма. Їхня шерсть каштаново-коричнева на спині, тьмяніє до більш світло-коричневої на боках і на животі, з кремово-білим забарвленням на внутрішній стороні ніг, огузку та нижній частині хвоста. Підборіддя, горло та внутрішня частина вух також білуваті. У зимові місяці, починаючи приблизно з листопада, шерсть стає темною, сірувато-коричневою. Дорослі самці матимуть більш темну шерсть, ніж самки та молодняк, від темно-коричневої до майже чорної. Шерсть оленят коричнева і плямиста при народженні, але плями зникають, коли оленя дорослішає[2].
Середовище проживання ред.
Нині барасинга проживає в ізольованих місцях у на півночі та центрі Індії й на південному заході Непалу; тварина вимерла в Пакистані та Бангладеш. На початку двадцятого століття барасинга була широко розповсюджена у відповідних місцях існування по всій Індо-Гангській рівнині та низовинах, що оточують південні Гімалаї[3].
Загрози ред.
Зміна середовища існування призвела до втрати більшої частини його предків. Заповідник дикої природи Кішанпур (203 км²) є одним із небагатьох залишків середовища проживання тераї в Індії. Середовище існування цього оленя тепер зведено до ізольованих фрагментів в результаті вторгнення сільського господарства та знищення через перетворення середовища існування водно-болотних угідь. Ізоляція на невеликі, фрагментовані популяції збільшує ймовірність локального вимирання, в тому числі внаслідок випадкових подій, таких як екстремальна погода та хвороби, а також посилює наслідки «нормальних» загроз, таких як полювання[3].
Використання ред.
М’ясо барасинги не вважається делікатесом, оскільки вважається менш смачним, ніж м'ясо Axis porcinus і Axis axis, але барасингу все ще виловлюють на роги та м’ясо (для місцевих ринків). Шкуру використовують для виготовлення батогів та інших виробів[3].
Примітки ред.
- ↑ Волох, А. Гібридизація у роді Cervus // Novitates Theriologicae. — 2021. — Вип. 12. — С. 112–126. — DOI:.
- ↑ Ferraino, A. (2007). Rucervus duvaucelii. Animal Diversity Web. Процитовано 23.06.2023. (англ.)
- ↑ а б в Duckworth, J.W.; Kumar, N.S.; Pokharel, C.P.; Sagar Baral, H.; Timmins, R. (2015). Rucervus duvaucelii. The IUCN Red List of Threatened Species. Процитовано 23.06.2023. (англ.)