Rubus armeniacusвид квіткових рослин із родини трояндових (Rosaceae).

Rubus armeniacus
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Розоцвіті (Rosales)
Родина: Трояндові (Rosaceae)
Рід: Ожина (Rubus)
Вид:
R. armeniacus
Біноміальна назва
Rubus armeniacus
Focke, 1874

Біоморфологічна характеристика ред.

Це вічнозелений кущ до 3 метрів заввишки. У дуже холодні зими рослина може втратити листя. Стебла потужні, 1–3 см завтовшки, колючі, волосисті, дугоподібні, зазвичай дворічні, можуть бути до 6(12) метрів у довжину. Колючки до 13 мм в ширину і 8–11 мм у довжину. Листки пальчасті, дрібно-пилчасті, низ від сіро до біло запушений, верх майже голий. Суцвіття дуже великі. Пелюстки блідо-рожеві, 14–20 мм у довжину. Плоди чорні, кулясті, до 20 мм у діаметрі. 2n = 28[1][2].

Середовище проживання ред.

Батьківщиною є Вірменія й Азербайджан; інтродукований у Європі, Японії, США[3].

Населяє прибережні зони, краї водно-болотних угідь та інші території, які періодично зазнають повеней, також колонізує порушені території, такі як нещодавно спалені ділянки, узбіччя залізничних колій, доріг та огорожі[1].

Використання ред.

Відносно великі плоди є солодкими на смак. Плоди вживаються сирими чи приготованими[1].

Кора і листя мають сильну в'яжучу, очисну, сечогінну, тонізуючу та ранозагоювальну дію. Вони є прекрасним засобом від дизентерії, діареї, геморою, циститу тощо, корінь більш в'яжучий. Зовнішньо їх використовують як полоскання горла для лікування ангіни, виразок у роті та запалень ясен[1].

Рослину можна вирощувати вздовж парканів для створення непрохідних бар'єрів. Має хорошу цінність проти ерозії. Утворюючи великі й майже непрохідні зарості, може забезпечити чудове прикриття для дикої природи, а також місця гніздування дрібних птахів. З плодів отримують барвник від пурпурного до тьмяно-синього[1].

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. а б в г д Rubus armeniacus. Useful Temperate Plants. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 27.11.2021. (англ.)
  2. Rubus hirtus. Das nationale Daten- und Informationszentrum der Schweizer Flora. Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 27.11.2021. (нім.)
  3. Rubus armeniacus. Catalogue of Life. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 27.11.2021. (англ.)