Чередник чотириостюковий
Чередни́к чотириостюко́вий[1][2][3], або чередни́к звича́йний[4] (Rindera tetraspis) — багаторічна рослина родини шорстколистих, поширена у південно-східній Європі та Центральній Азії.
| Чередник чотириостюковий | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Шорстколистоцвіті (Boraginales) |
| Родина: | Шорстколисті (Boraginaceae) |
| Рід: | Чередник (Rindera) |
| Вид: | R. tetraspis
|
| Біноміальна назва | |
| Rindera tetraspis | |
Опис ред.
Багаторічна трава 20–40 см заввишки. Рослина гола, запушення є тільки в суцвіття. Завитки спочатку більш-менш густі, при плоді подовжені, пухкі, складають волотисте суцвіття. Чашечка 5–7 мм, трохи подовжується в плодах; чашолистки ланцетні, ворсинки назовні. Віночок 13–15 мм довжиною, удвічі перевищує чашечку, брудно-фіолетовий. Прикореневі листки яйцеподібні або довгасто-еліптичні, з довгими черешками, зрідка бувають розсіяно ворсисті; стеблові листки довгасто-ланцетні, загострені, сидячі, верхні — напівохоплюють стебло. Горішки яйцеподібно-кулясті, 1,5 см завширшки[3][5].
Поширення ред.
Європа: Молдова, Україна, пд.-зх. Росія; Азія: Сіньцзян (Китай), Казахстан, Киргизстан, Росія, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан[6][5].
В Україні зростає у степах, на степових кам'янистих схилах — у південній частині Степу зрідка; в Криму — поблизу Керчі (Такіль-Бурун)[3]. Входить у списки регіонально рідкісних рослин Дніпропетровської й Запорізької областей[2].
Джерела ред.
- ↑ Rindera tetraspis // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.
- ↑ а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 277. (рос.)(укр.)
- ↑ Мельник М. Українська номенклятура висших ростин // Збірн. Математ.-природ.-лікар. секції НТШ. — Львів : НТШ, 1922. — 356 с.
- ↑ а б Flora of China. efloras.org. Архів оригіналу за 13 вересня 2015. Процитовано 22.02.2018. (англ.)
- ↑ The Euro+Med PlantBase. Архів оригіналу за 7 листопада 2018. Процитовано 22.02.2018. (англ.)
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |