Pueraria lobata

різновид рослин
Пуерарія японська

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Евдикоти
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Підродина: Метеликові (Faboideae)
Триба: Phaseoleae
Рід: Pueraria
Вид: P. montana
Pueraria montana var. lobata
(Willd.) Sanjappa & Pradeep
Посилання
Вікісховище: Pueraria montana var. lobata
EOL: 1232835
IPNI: 967441-1
ITIS: 519767 529930, 519767
NCBI: 3893

Пуера́рія япо́нська (Pueraria montana var. lobata); яп. 葛, クズ, МФА[kud͡zu]) — вид багаторічної рослини роду пуерарій родини бобових. Поширена в Японії та інших країнах Східної Азії. Інші назви — пуерарія лопатева, пуерарія шорстка (Pueraria hirsuta). В Європейському Союзі включено до офіційного переліку чужорідних інвазійних видів[1].

Вигляд

ред.

Має вигляд ліани з дерев'янистими опушеними стеблами до 12 см у діаметрі і 1—3 м завдовжки. Листки трійчасті. Листочки 14—20 см завдовжки, на довгих опушених черешках; бокові — округлі, верхівкові — ромбічні. Квітки зигоморфні, фіалково-рожеві, в багатоквіткових пазушних китицях. Плід — біб. Цвіте у липні — жовтні.

Ареал

ред.

Природний ареал — країни Східної Азії: Японія, Корея, Китай, Приморський край РФ. Інвазійний вид — Кавказ, Крим, США. В Європейському Союзі включено до офіційного переліку чужорідних інвазійних видів[1].

Використання

ред.

Пуерарію використовують в харчовій промисловості, медицині, текстильний промисловості. З кореня видобувають крохмаль, вуглеводи діадзин і діадзеїн, кумарини. З листків і бутонів — флавоноїди, аспарагін, аденін, масляну і глютамінову кислоти. З насіння — алкалоїди, гістидин, кемпферол і крохмаль (до 40 %).

У китайській традиційній медицині пуерарію використовують як потогінний, протигарячковий і протипростудний засіб.

В японській кухні з крохмалю пуерарії виготовляють так званий японський аррорут.

Примітки

ред.
  1. а б Invasive Alien Species of Union concern, 2017 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 грудня 2017. Процитовано 27 лютого 2018.

Посилання

ред.