Тайфунник м'якоперий
| Тайфунник м'якоперий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 М'якоперий тайфунник (світла морфа)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Pterodroma mollis (Gould, 1844) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Procellaria mollis | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тайфу́нник м'якоперий[2] (Pterodroma mollis) — вид буревісникоподібних птахів родини буревісникових (Procellariidae)[3]. Мешкає в південній частині Атлантичного, Індійського і Тихого океанів.
Опис ред.
М'якоперий тайфунник — морський птах середнього розміру, середня довжина якого становить 37 см, а розмах крил 95 см. Голова темно-сіра, щоки і горло білі, на лобі і горлі білі плямки, навколо очей темні плями. Верхня частина тіла чорнувато-сіра. Крила вузькі, хвіст загострений, темно-сірий. Нижня частина тіла переважно біла, на ниї з боків помітний сірий "комір", нижня сторона крил темно-сіра. Дзьоб чорний, на кінці гачкуватий, довжиною 27-32 мм. Лапи рожеві, пальці і стопа чорні[4].
Поширення і екологія ред.
М'якопері тайфунники гніздяться на островах Південній півкулі, утворюють гніздові колонії на островах Тристан-да-Куньї, Гоф, Крозе, Принс-Едуард, Маккуорі та на островах Антиподів. Під час негніздового періоду вони широко зустрічаються в помірних і субантарктичних водах в південній частині Атлантичного та Індійського океанів та на південному заході Тихого океану, від східного узбережжя Південної Америки на схід до Нової Зеландії.
М'якопері тайфунники ведуть пелагічний спосіб життя, рідко наближуються до суходолу. Вони живляться переважно кальмарами (Gonatus antarcticus, Discoteuthis), а також ракоподібними і рибою. Птахи повертають до гніздової колонії з серпня по жовтень, а гніздування починається у вересні. Гніздяться в норах, в кладці 1 біле яйце. Інкубаційний період триває приблизно 50 днів, пташенята покидають гніздо через 90-92 дні після вилуплення.
Збереження ред.
МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, популяція м'якоперих тайфунників становить приблизно 5 мільйонів птахів. Їм загрожує хижацтво з боку інтродукованих хижих ссавців, зокрема кішок і щурів.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Pterodroma mollis: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 25 вересня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Petrels, albatrosses. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 25 вересня 2022.
- ↑ Soft-plumaged petrel description. New Zealand Birds Online.
Джерела ред.
- Brooke, M. (2004): Albatrosses and Petrels Across the World. Oxford University Press, Oxford, UK. ISBN 0-19-850125-0
- Onley, Derek and Paul Scofield (2007) Albatrosses, Petrels and Shearwaters of the World Helm Field Guides ISBN 978-971-36-4332-9
- Harrison, Peter. Seabirds of the World: A Photographic Guide. Princeton University Press, Princeton, New Jersey, 1987, ISBN 0-691-01551-1
- Marchant S, Higgins PJ (1990) Handbook of Australian, New Zealand & Antarctic birds, Volume 1, Part A: Ratites to Petrels, Vol. Oxford University Press, Melbourne
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |