Ткачик великодзьобий
| Ткачик великодзьобий | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Ploceus megarhynchus Hume, 1869 | ||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Тка́чик великодзьобий[2] (Ploceus megarhynchus) — вид горобцеподібних птахів ткачикових (Ploceidae). Мешкає в Індії і Непалі[3][4][5][6].
Опис ред.
Довжина птаха становить 15-17 см, самці важать 34-49 г, самиці 30-34 г. У самців під час сезону розмноження голова світло-жовта, на скронях коричнюваті плями. Верхня частина тіла темно-коричнева, поцяткована світлими смужками, надхвістя жовте. Нижня частина тіла світло-золотиста. У самиць голова коричнювато-жовта, верхня частина тіла коричнева, поцяткована темними смужками, нижня частина тіла світло-жовтувата або білувата. Дзьоб широкий, міцний.
Підвиди ред.
Виділяють два підвиди:[7]
- P. m. megarhynchus Hume, 1869 — Північна Індія (Уттаракханд, Уттар-Прадеш) і південний захід Непалу;
- P. m. salimalii Abdulali, 1961 — Північно-Східна Індія.
Поширення і екологія ред.
Великодзьобі ткачики мешкають в передгір'ях Гімалаїв, в долинах Гангу і Брахмапутри. Вони живуть в тераях, на полях і плантаціях, зустрічаються на висоті до 1300 м над рівнем моря. Живляться насінням і комахами. Сезон розмноження триває з травня по серпень. Великодзьобі ткачики є полігамними, на одного самця припадає до 3 самиць. Гніздяться колоніями[8].
Збереження ред.
МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває під загрозою зникнення. За оцінками дослідників, популяція великодзьобих ткачиків становить від 250 до 1000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Ploceus megarhynchus.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Oates, E.W. (1890). Ploceus megarhynchus. The Eastern Baya. Fauna of British India. Т. Birds. Volume 2. London: Taylor and Francis. с. 177—178.
- ↑ Baker, E.C.S. (1925). Ploceus megarhynchus Finn's baya. Fauna of British India. Т. Birds. Volume 3 (вид. Second). London: Taylor and Francis. с. 69—70.
- ↑ Abdulali, H. (1954). Finn's baya (Ploceus megarhynchus Hume). Journal of the Bombay Natural History Society. 51 (1): 200—204.
- ↑ Beolens, B.; Watkins, M. (2003). Whose bird? Men and women commemorated in the common names of birds. Christopher Helm.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Old World sparrows, snowfinches, weavers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 27 березня 2022.
- ↑ Basnet, H.; Thakuri, D.C.; Bhetwal, K.; Joshi, D.; Poudyal, L.P. (2019). Recent records of threatened birds in the Sukilaphanta Grassland, Suklaphanta National Park, Nepal, with particular focus on White-throated Bushchat Saxicola insignis and Finn’s Weaver Ploceus megarhynchus. Birding Asia (32): 93—96.
Джерела ред.
- Finn's weaver - Species text in Weaver Watch.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |