Сосна гачкувата

вид рослин
(Перенаправлено з Pinus uncinata)

Сосна гачкувата (лат. Pinus uncinata Mill. ex Mirb.) — є одним з видів гірських сосен роду сосна родини соснових.

Сосна гачкувата
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Голонасінні (Gymnosperms)
Відділ: Хвойні (Pinophyta)
Клас: Хвойні (Pinopsida)
Порядок: Соснові (Pinales)
Родина: Соснові (Pinaceae)
Рід: Сосна (Pinus)
Підрід: P. subg. Pinus
Секція: P. sect. Pinus
Підсекція: P. subsect. Pinus
Вид:
Сосна гачкувата (P. uncinata)
Біноміальна назва
Pinus uncinata
Ramond ex DC.
Шишки. Видно як апофізи загнуті донизу

Вид близький до сосни гірської (Pinus mugo). Відрізняється від сосни гірської одностовбурним деревоподібним ростом, висота від кількох до 20 м, довшими (4-5 см) і менш вигнутими хвоїнками, тоншими і світлішими молодими пагонами, шишки часто асиметричні, апофіз лусок пірамідально-роздутий з пупком, загнутим донизу. Власне через такий вигляд апофізу шишки P. uncinata отримала свою назву — «сосна гачкувата». Деякі систематики вважають її підвидом сосни гірської (P. mugo subsp. uncinata), однак Флора Європи[1] подає Pinus uncinata Mill. ex Mirb. як вид з двома відмінами Pinus uncinata Mill. ex Mirb. var. uncinata та Pinus uncinata Mill. ex Mirb. var. rotundata (Link) Antoine.

Поширення ред.

Росте в горах Західної Європи (Альпи, Піренеї) на висоті 600—1600 (та максимальній для цього виду 2200) м. Також зустрічається в Польщі в Карпатах, Судетах (заповідник «Торфовище під Зеленцем»), у Бистрицьких горах, а також у Столових горах і в Нижній Сілезії (заповідник «Торфовище під Венґлінцем»).
Вид Pinus uncinata є типовим для асоціацій Pinetum uncinatae, у яких вона є єдиним едифікатором і єдиним характерним видом, але зазвичай супроводжується різними видами Vaccinium, а також вересом звичайним, пухівкою піхвястою, і деякими оліготрофними видами сфагнових мохів — звивистим та магелланським (Sphagnum recurvum та S. magellanicum). В Альпах і Піренеях вона росте на вологих схилах до самої верхньої межі лісу; в Альпах приурочена до західних і північно-західних макросхилів, які значно вологіші, ніж центральні та південні. Тут поряд зі сосною гачкуватою часом зростають смерека або сосна звичайна; у Піренеях смерека звичайно відсутня.[2]
Є повідомлення, що сосна гачкувата утворює рідколісся і криволісся в гірському Криму на висотах понад 900 м на межі з кримськими полонинами — яйлами, однак тут, очевидно, йдеться про сосну Коха (Pinus kochiana Klotzsch ex K.Koch, синонім Pinus hamata (Steven) Sosn.)[3], у якої також, згідно з описами, апофізи шишки витягнуті і загнуті донизу.

Примітки ред.

  1. Флора Європи
  2. Спілка охорони природи IUCN
  3. Сосна//Лесная энциклопедия. Том второй. — М.: Сов. энциклопедия, 1986. — С.387.

Посилання ред.