Pilosella procera (нечуйвітер високий як Hieracium procerum[1][2]) — вид рослин із родини айстрових (Asteraceae).

Pilosella procera
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Підродина: Цикорієві (Cichorioideae)
Рід: Pilosella
Вид:
P. procera
Біноміальна назва
Pilosella procera

Біоморфологічна характеристика

ред.

Це трав'яниста багаторічна рослина 20–75 см заввишки, кореневищна. Стебло від одного до кількох пучкових, прямовисне, розгалужене на верхівці, в основі густо вкрите світло-коричневими розлогими щетинками, верхівкові щетинки поступово рідше і змішані з зірчастими волосками, а квіткова голова стає біло чи жовтувато запушена. Листки зі світло-коричневими щільними щетинками і дрібними зірчастими волосками. Прикореневі листки в'януть у період цвітіння. Стеблових листків 10–15(20), сидячі, видовжено-ланцетні, загострені, 3–16 см завдовжки, жовто-зелені. Синцвіття розлого-волотисте, вгорі майже зонтикове, з 15–20 кошиками, гілок 4–7. Обгортки 8–11 мм завдовжки, циліндричні, їхні листочки у 3 чи 4 ряди, з розсіяними світлими волосками, густо зірчасто запушені. Квіточки жовті. Сім'янка темно-коричнева, циліндрична, ≈ 2.2 мм, з 10 ребрами. Папус брудно-білий, ≈ 7 мм. 2n = 36. Період цвітіння й плодоношення: червень — серпень[2][3].

Середовище проживання

ред.

Зростає у Євразії — Румунія, Туреччина, Ліван, Іран, Ірак, Сирія, Україна (Крим), Росія (євр. + Сибір), Грузія, Вірменія, Азербайджан, Туркменістан, Китай (Сіньцзян), Казахстан, Узбекистан, Киргизстан, Таджикистан[4][5].

В Україні вид зростає на схилах гір, у чагарниках — у гірському Криму (Кримське мисливсько-заповідне господарство)[2].

Примітки

ред.
  1. Hieracium procerum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 379.
  3. Pilosella procera. Flora of China. efloras.org. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 13.04.2022. (англ.)
  4. Pilosella procera. Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 13 квітня 2022. Процитовано 13.04.2022. (англ.)
  5. Pilosella procera. Catalogue of Life. Архів оригіналу за 13 квітня 2022. Процитовано 13.04.2022. (англ.)