Горихвістка сибірська

вид птахів
(Перенаправлено з Phoenicurus auroreus)
Горихвістка сибірська
Самець сибірської горихвістки
Самець сибірської горихвістки
Самиця сибірської горихвістки
Самиця сибірської горихвістки
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Мухоловкові (Muscicapidae)
Рід: Горихвістка (Phoenicurus)
Вид: Горихвістка сибірська
Phoenicurus auroreus
(Pallas, 1776)
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Motacilla aurorea Pallas, 1776
Посилання
Вікісховище: Phoenicurus auroreus
Віківиди: Phoenicurus auroreus
ITIS: 562029
МСОП: 22710066
NCBI: 358814

Горихвістка сибірська[2] (Phoenicurus auroreus) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae). Мешкає в Східній Азії[3]. Сибірська горихвістка є спорідненою з чорними, китайськими, червоночеревими і, можливо, алашанськими горихвістками, від яких відділилася в ранньому плейстоцені, від 3 до 1,5 млн років надад, на початку четвертинного зледеніння[4].

Опис

ред.
 
Самець сибірської горихвістки
 
Самиця сибірської горихвістки

Довжина птаха становить 14-15 см, вана 11-20 г. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців під час сезону розмноження лоб, тім'я і потилиця сірі, обличчя і горло чорні. Спина і крила сірувато-коричневі. на крилах помітні білі плями. Груди, живіт і надхвістя руді, хвіст рудий, центральні стернові пера чорнуваті. Під час негніздового періоду і на першому році життя самці мають менш яскраве забарвлення. Самиці мають переважно коричневе забарвлення, нижня частина тіла у них світлаша. Надхвістя і крайні стернові пера руді, на крилах білі плями. Дзьоб , лапи і очі чорні.

Підвиди

ред.

Виділяють два підвиди:[5]

  • P. a. leucopterus Blyth, 1843 — поширені від Східних Гімалаїв до Центрального і Східного Китаю. Зимують від східних Гімалаїв до північного Індокитаю;
  • P. a. auroreus (Pallas, 1776) — від півдня Центрального Сибіру до Кореї і Манчжурії. Зимують в Японії, на Тайвані та на південному сході Китаю.

Поширення і екологія

ред.

Сибірські горихвістки гніздяться в Росії (Сибір, Далекий Схід), в Китаї, Північній і Південній Кореї[6]. Взимку вони мігрують до південного Китаю, Японії, В'єтнаму, Лаосу, Таїланду, М'янми, Північно-Східної Індії і Бутану. Сибірські горихвістки живуть в рідколіссях, на узліссях і галявинах, в чагарникових заростях на берегах річок і озер, на краях полів, в парках і садах, поблизу людських поселень. Живляться комахами, ягодами і насінням. Сезон розмноження триває з квітня по серпень, з піком в травні-червні. Гніздяться в заглибині в землі, на дереві, секред скель, на висоті до 1,5 м над землею. Гніздо чашоподібне, робиться з сухої трави, кори, моху і корінців, встелюється м'якою травою, пухом і пір'ям. В кладці від 3 до 6 рожевуватих, білуватих, зеленуватих або блакитнуватих яєць, поцяткованих коричневими плямками. Інкубаційний період триває 16-18 днів. Пташенята покидають гніздо через 2 тижні після вилуплення.


Примітки

ред.
  1. BirdLife International (2016). Phoenicurus auroreus. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 4 червня 2022.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Brazil, Mark (2009). The Birds of East Asia: China, Taiwan, Korea, Japan, and Russia. Princeton University Press. ISBN 978-0-691-13926-5.
  4. Ertan, Kemal Topaç (2006). The evolutionary history of Eurasian redstarts, Phoenicurus. Acta Zoologica Sinica. 52 (Supplement): 310—313. Архів оригіналу за 25 травня 2014.
  5. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Chats, Old World flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 20 червня 2016. Процитовано 04 травня 2022.
  6. Bangs, Outram (1932). Birds of western China obtained by the Kelley-Roosevelts expedition. Field Museum of Natural History, Zoological Series. 18 (11): 343—379 — через Internet Archive.