Peromyscus boylii
Peromyscus boylii — вид гризунів родини Cricetidae. Зустрічається в гірських районах Мексики і на заході США на висоті понад 2000 метрів[1].
| Peromyscus boylii | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
| Родина: | Хом'якові (Cricetidae) |
| Підродина: | Neotominae |
| Рід: | Peromyscus |
| Вид: | P. boylii
|
| Біноміальна назва | |
| Peromyscus boylii (Baird, 1855)
| |
Морфологічна характеристика
ред.Це Peromyscus середнього розміру, з маленькими вушками і довгим хвостом. Має жовтувато-коричневе хутро на тілі, з шиферно-сірим низом. Хвіст має лише рідкісне волосся протягом більшої частини своєї довжини, але з чітким щіткоподібним пучком волосся на кінчику. Довжина голови та тіла становить від 86 до 105 мм, а хвіст — від 88 до 115 мм. Зовні P. boylii дуже схожий на ряд близькоспоріднених видів гризунів, що живуть на тій же території, хоча його можна відрізнити за такими ознаками, як довжина хвоста, розмір вух і наявність чубка на кінці хвоста[2].
Поширення й середовище проживання
ред.Вид можна зустріти від північної Каліфорнії до східного Колорадо та західного Техасу, а також на південь до Нижньої Каліфорнії та південної Мексики[3]. Було виявлено скам'янілості віком до 35 000 років, але жодна з них не була остаточно ідентифікована за межами поточного ареалу виду[2]. Рослинність у місцях проживання може відрізнятися, але тварин постійно відловлюють у районах із середньою чи високою щільністю кущів і дерев висотою менше 4,9 метра[4][5][6][7][8][9][10][11].
Спосіб життя
ред.Peromyscus boylii відпочиває в природних норах, ущелинах скель і в кущах. Переважно нічні особини пересуваються по землі та лазять у підліску. Мають території від 0,1 до 0,5 га. Дієта складається з насіння рослин, таких як жолуді, ягоди та різні членистоногі. Раціон рідко доповнюють грибами, дрібними ссавцями, птахами або ящірками. У північній частині ареалу розмноження відбувається з весни до осені. У середньому після 29 днів вагітності народжується до шести нащадків[12].
Підвиди
ред.P. b. boylii
P. b. glasselli
P. b. rowleyi
P. b. utahensis
Примітки
ред.- ↑ а б Lacher, T.; Timm, R.; Álvarez-Castañeda, S.T. (2017) [errata version of 2016 assessment]. Peromyscus boylii. IUCN Red List of Threatened Species. 2016: e.T16652A115135521. doi:10.2305/IUCN.UK.2016-3.RLTS.T16652A22362058.en.
- ↑ а б Kalcounis-Rueppell, M.C.; Spoon, T.R. (2009). Peromyscus boylii (Rodentia: Cricetidae). Mammalian Species (838): 1—14. doi:10.1644/838.1.
- ↑ Wilson, Don E.; Reeder, DeeAnn M., eds. 2005. Mammal species of the world: a taxonomic and geographic reference. 3rd ed. Baltimore, MD: Johns Hopkins University Press ISBN 0-8018-8221-4
- ↑ Cornely, John E.; Schmidly, David J.; Genoways, Hugh H.; Baker, Robert J. 1981. Mice of the genus Peromyscus in Guadalupe Mountains National Park, Texas. Occasional Papers No. 74. Lubbock, TX: Museum Texas Tech University
- ↑ Duran, John C. 1973. Field investigations and energy determinations of stomach contents of Peromyscus boylii in the Granite Basin area, Yavapai County, Arizona. Greeley, CO: University of Northern Colorado. Dissertation
- ↑ Hoffmeister, Donald F. 1986. Peromyscus boylii—brush mouse. In: Mammals of Arizona. Tucson, AZ: University of Arizona Press; Arizona Game and Fish Department: 364–369
- ↑ Monroe, Lindsey M.; Cunningham, Stanley C.; Kirkendall, Lari Beth (2004). Small mammal community responses to a wildfire on a central Arizona sky island. Journal of the Arizona-Nevada Academy of Science. 37 (2): 56—61. doi:10.2181/1533-6085(2004)037<0056:SMCRTA>2.0.CO;2. JSTOR 27641720. S2CID 83779690.
- ↑ Quinn, Ronald D. 1990. Habitat preferences and distribution of mammals in California chaparral. Res. Pap. PSW-202. Berkeley, CA: U.S. Department of Agriculture, Forest Service, Pacific Southwest Research Station
- ↑ Svoboda, Peggy L.; Tolliver, Deanna K.; Choate, Jerry R. (1988). Peromyscus boylii in the San Luis Valley, Colorado. The Southwestern Naturalist. 33 (2): 239—240. doi:10.2307/3671904. JSTOR 3671904.
- ↑ Ward, James P., Jr.; Block, William M. 1995. Mexican spotted owl prey ecology. In: Block, William M.; Clemente, Fernando; Cully, Jack F.; Dick, James L., Jr.; Franklin, Alan B.; Ganey, Joseph L.; Howe, Frank P.; Moir, W. H.; Spangle, Steven L.; Rinkevich, Sarah E.; Urban, Dean L.; Vahle, Robert; Ward, James P., Jr.; White, Gary C. Recovery plan for the Mexican spotted owl (Strix occidentalis lucida). Vol. 2. Albuquerque, NM: U.S. Department of the Interior, Fish and Wildlife Service: 1–48
- ↑ Wilson, Don E. (1968). Ecological distribution of the genus Peromyscus. The Southwestern Naturalist. 13 (3): 267—274. doi:10.2307/3669220. JSTOR 3669220.
- ↑ Don E. Wilson, Thomas E. Lacher Jr., Russell A. Mittermeier (Hrsg.): Handbook of the Mammals of the World. Volume 7 - Rodents II. Lynx Edicions, 2017, ISBN 978-84-16728-04-6, P. 390