Partenope (1890)

Крейсер «Партенопе» (італ. Minerva) — торпедний крейсер однойменного типу Королівських ВМС Італії кінця XIX століття.

Крейсер «Партенопе»
Partenope
Служба
Тип/клас	Торпедний крейсер тип «Партенопе»
Держава прапора	•Regia Marina
Корабельня	«Regio Cantiere di Castellammare di Stabia», Кастелламмаре-ді-Стабія
Закладено	8 червня 1888 року
Спущено на воду	23 грудня 1889 року
Введено в експлуатацію	11 вересня 1890 року
Загибель	Потоплений 24 березня 1918 року
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж	833 т
Довжина	73,1 м
Ширина	8,22 м
Висота	3,48 м
Бронювання	палуба - 41 мм бойова рубка - 41 мм
Технічні дані
Рухова установка	4 парових котли 2 парові машини потрійного розширення
Потужність	3 884 - 4 422 к.с.
Швидкість	18-20 вузли
Дальність плавання	1800 миль на 10 вузлах
Екіпаж	96-121
Озброєння
Артилерія	1 x 120-мм гармата «QF 4.7-inch Gun Mk I–IV» 6 x 57-мм гармат «QF 6» 3 x 37-мм гармати
Торпедно-мінне озброєння	5 x 450-мм торпедних апаратів

Історія створення

Крейсер «Партенопе» був закладений 8 червня 1888 року на верфі «Regio Cantiere di Castellammare di Stabia» у місті Кастелламмаре-ді-Стабія. Спущений на воду 23 грудня 1889 року, вступив у стрій 11 вересня 1890 року.

Історія служби

Після вступу у стрій корабель був включений до складу 2-го Дивізіону італійського флоту. У 1895 року, разом з іншими італійськими кораблями здійснив візит у Спітхед (Велика Британія). Того ж року у складі італійської ескадри брав участь у поході міжнародних військово-морських сил біля берегів Криту, де напруга у стосунках між Грецією та Османською імперією зрештою переросла у греко-турецьку війну.

У 1904 році був переведений до складу 1-ї Ескадри. Протягом 1906-1908 років корабель пройшов модернізацію, під час якої був перетворений на мінний загороджувач. На кораблі були встановлені нові нафтові котли та зменшена кількість озброєння: залишились дві 76,2-мм, чотири 57-мм та дві 37-мм гармати. Також було встановлене обладнання для постановки 60 мін.

Під час італійсько-турецької війни корабель був включений до складу 2-го Дивізіону 1-ї Ескадри. У листопаді 1911 року разом з крейсерами «Карло Альберто», «Лігурія» та міноносцем «Чіньо» (італ. Cigno) здійснював вогневу підтримку гарнізону Триполі під час турецьких атак. У грудні «Партенопе» разом з крейсером «Лігурія»]та міноносцями «Дардо» і «Еуро» взяв участь в обстрілах портів Зуара, Місурата та Аргуб.

Після вступу Італії у Першу світову війну та після втрати декількох кораблів командувач італійським флотом Паоло Таон ді Ревель, зважаючи на небезпеку від підводних човнів та мін противника, обмежив активне використання великих кораблів в Адріатичному морі. Натомість малі кораблі та катери залучались до блокади та постановки мін біля австро-угорського узбережжя. У рамках цієї стратегії використовувались кораблі «Мінерва», «Партенопе» та «Гоїто», які ставили міни біля ворожого узбережжя.

24 березня 1918 року «Партенопе» був потоплений австро-угорським підводним човном «UC-67» поблизу Бізерти у точці з координатами 37°53′ пн. ш. 10°10′ сх. д..

Джерела

• Conway's All the World's Fighting Ships, 1860—1905. — London: Conway Maritime Press, 1979. — ISBN 0 85177 133 5 (англ.)