Paradoxosisyra groehni

†Paradoxosisyra groehni
Час існування: крейдовий період
99 млн років тому

Біологічна класифікація

Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Членистоногі (Arthropoda)
Клас:	Комахи (Insecta)
Ряд:	Сітчастокрилі (Neuroptera)
Родина:	Сизириди (Sisyridae)
Підродина:	†Paradoxosisyrinae
Рід:	†Paradoxosisyra Makarkin, 2016
Вид:	†P. groehni

Біноміальна назва

†Paradoxosisyra groehni
Makarkin, 2016

Paradoxosisyra groehni — викопний вид сітчастокрилих комах родини сизирид (Sisyridae), що існував у крейдовому періоді.

Історія дослідження

Комаха відома з єдиного зразка самиці, що виявлений у бірманському бурштині. Мінерал був знайдений у штаті Качин у М'янмі. За даними уран-свинцевого датування, вік скам'янілості становить приблизно 98,79 ± 0,62 млн років. Вид описаний російським палеонтологом Володимиром Макаркіним у 2016 році. Опис було опубліковано в журналі «Cretaceous Research». На основі будови гонококсита (статевого придатка черевця) вид віднесений до родини Sisyridae.^[1]^[2]^[3]

Родова назва Paradoxosisyra є поєднанням назви сучасного роду Sisyra і давньогрецького слова «παράδοξος», що означає «дивина», — натяк на унікальну будову ротового апарату, яка невідома в інших членів родини. Видова назва P. groehni дана на честь колекціонера бурштину Карстена Грена (Carsten Gröhn), який збирав і просував вивчення балтійського бурштину.^[3]

Опис

Paradoxosisyra мала ротовий апарат у вигляді довгого хоботка. До його складу, крім власне хоботка, утвореного модифікованими максиллами (друга пара щелеп), входив також жорсткий стилет, який є похідною лігули — непарного виросту нижньої губи. В інших комах, які є власниками колючо-смоктального ротового апарата, наприклад, у комарів і клопів, стилети утворені з інших частин ротового апарата, так що в цьому відношенні Paradoxosisyra не має аналогів серед комах. Втім, стилет Paradoxosisyra був досить коротким (всього 0,4 мм), так що комаха могла проколювати лише тонку шкіру амфібій або покриви інших комах.^[3]

Примітки

↑ Shi G.; Grimaldi D.A.; Harlow G.E.; Wang Ji.; Wang Ju.; Yang M.; Lei W.; Li Q.; Li X. (2012). Age constraint on Burmese amber based on U-Pb dating of zircons. Cretaceous Research. 37: 155—163. doi:10.1016/j.cretres.2012.03.014.
↑ Barden, P.; Grimaldi, D.A. (2016). Adaptive radiation in socially advanced stem-group ants from the Cretaceous. Current Biology. 26 (4): 515—521. doi:10.1016/j.cub.2015.12.060. PMID 26877084.
↑ ^а ^б ^в Makarkin, V.N. (2016). Enormously long, siphonate mouthparts of a new, oldest known spongillafly (Neuroptera, Sisyridae) from Burmese amber imply nectarivory or hematophagy. Cretaceous Research. in press: 126—137. doi:10.1016/j.cretres.2016.04.007.

Це незавершена стаття з палеонтології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[Shi2012-1] Shi G.; Grimaldi D.A.; Harlow G.E.; Wang Ji.; Wang Ju.; Yang M.; Lei W.; Li Q.; Li X. (2012). Age constraint on Burmese amber based on U-Pb dating of zircons. Cretaceous Research. 37: 155—163. doi:10.1016/j.cretres.2012.03.014.

[Barden2016-2] Barden, P.; Grimaldi, D.A. (2016). Adaptive radiation in socially advanced stem-group ants from the Cretaceous. Current Biology. 26 (4): 515—521. doi:10.1016/j.cub.2015.12.060. PMID 26877084.

[Makarkin2016A-3] а ^б ^в Makarkin, V.N. (2016). Enormously long, siphonate mouthparts of a new, oldest known spongillafly (Neuroptera, Sisyridae) from Burmese amber imply nectarivory or hematophagy. Cretaceous Research. in press: 126—137. doi:10.1016/j.cretres.2016.04.007.

[1]

[2]

[3]