Paedophryne amauensis
Паратип Paedophryne amauensis, що сидить на монеті 10 центів США (діаметр 17,91 мм)[1].
Паратип Paedophryne amauensis, що сидить на монеті 10 центів США (діаметр 17,91 мм)[1].
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Земноводні (Amphibia)
Ряд: Безхвості (Anura)
Родина: Microhylidae
Рід: Paedophryne
Вид: Paedophryne amauensis
Paedophryne amauensis
Rittmeyer et al., 2012[2]
Місцезнаходження позначене червоною крапкою
Місцезнаходження позначене червоною крапкою
Посилання
Вікісховище: Paedophryne amauensis
Віківиди: Paedophryne amauensis

Paedophryne amauensis — дрібний вид жаб з родини карликові райки. Є найменшими хребетними у світі. Довжина дорослої особини становить 7,7 міліметрів. Ендеміки Папуа Нової Гвінеї. Мешкають у підстилковому шарі серед опалого листя[3][4].

Рентгенограма паратипу Paedophryne amauensis.

Поширення ред.

Папуа Нова Гвінея, Центральна провінція, селище Амау, 9°58′57″ пд. ш. 148°34′43″ сх. д. / 9.9824° пд. ш. 148.5785° сх. д. / -9.9824; 148.5785, 177 м[4].

Відкриття ред.

Представники цього виду були виявлені у серпні 2009 року геологом і екологом Крістофером Остіном (Christopher Austin, Louisiana State University) і аспірантом Еріком Ріттмейєром (Eric Rittmeyer) під час експедиції з вивчення видового розмаїття Нової Гвінеї. Знахідка була зроблена на південному сході острова в околицях селища Amau Village, на честь якого вид отримав назву — P. amauensis. Вночі дослідникам вдалось записати звуки, які видавав новий вид і які не були схожі на звичайне кумкання жаб, а більше нагадували стрекотання комах[5]. Сигнал складався з неперервної серії високих звуків з домінуючою частотою ~8400—9400 Гц. Окремі сигнали тривали 2-14 мілісекунд і видавались з частотою приблизно 1,5 рази в секунду[4].

Опис ред.

Забарвлення в основному коричневе. Довжина дорослої особини становиться в середньому 7,7 міліметрів. Подібно іншим представникам роду, цей вид характеризується редукованим числом фаланг пальців і числом прекрижових хребців (їх лише 7). Ноги відносно довгі: відношення довжини гомілки (від п'ятки до вигину у місці прикріплювання до стегна) і тіла (TL/SV) =0.478—0.507[4][6].

Примітки ред.

  1. Black, Richard (11 січня 2012). World's smallest frog discovered. BBC News. Архів оригіналу за 8 лютого 2021. Процитовано 12 січня 2012.
  2. Rittmeyer, Eric N.; Allison, Allen; Gründler, Michael C.; Thompson, Derrick K.; Austin, Christopher C. (2012). Etges, William J. (ред.). Ecological guild evolution and the discovery of the world's smallest vertebrate. PLoS ONE. Public Library of Science. 7 (1): e29797. doi:10.1371/journal.pone.0029797. PMC 3256195. PMID 22253785. Архів оригіналу за 26 грудня 2014. Процитовано 11 січня 2012.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  3. Самые маленькие позвоночные в мире оказались лягушками (російською) . Lenta.ru. 12 січня 2012. Архів оригіналу за 18 травня 2012. Процитовано 12 січня 2012.
  4. а б в г Rittmeyer E. N., Allison A., Gründler M. C., Thompson D. K., Austin C. C. (2012). Ecological Guild Evolution and the Discovery of the World's Smallest Vertebrate. PLoS ONE. 7: e29797. doi:10.1371/journal.pone.0029797.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  5. World's smallest creature with a vertebrate named (англійською) . The Telegraph. 12 січня 2012. Архів оригіналу за 18 травня 2012. Процитовано 12 січня 2012.
  6. Kraus, Fred. New genus of diminutive microhylid frogs from Papua New Guinea // ZooKeys. — 2010. — Vol. 48. — P. 39–59. — DOI:10.3897/zookeys.48.446..

Література ред.

  • Burton T. C. A reassessment of the Papuan subfamily Asterophryinae (Anura: Microhylidae) // Records of the South Australia Museum. — 1986. — Vol. 19. — P. 405–450.

Посилання ред.