Сплюшка біяцька
| Сплюшка біяцька | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Otus beccarii (Salvadori, 1876) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Scops beccarii Otus magicus beccarii | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Сплюшка біяцька[2] (Otus beccarii) — вид совоподібних птахів родини совових (Strigidae)[3]. Ендемік Індонезії. Вид названий на часть італійського ботаніка і мандрівника Одоардо Беккарі[4]. Раніше він вважався підвидом сулавеської сплюшки, однак був визнаний окремим видом.
Опис
ред.Довжина птаха становить 23-25 см. Представники бурої морфи мають переважно коричневе забарвлення, поцятковане чорними і білими смугами, особливо на верхній частині тіла. У представників рудої мрорфи верхня частина тіла світло-охристо-коричнева, нижня частина тіла рудувато-коричнева, поцяткована білими смугами. На голові середнього розміру пір'яні "вуха", над очима білуваті "брови". Очі жовті, дзьоб темно-жовтуваті, лапи оперені, пальці жовтуваті, кігті темно-рогові. Голос — серія різких криків.
Поширення і екологія
ред.Біяцькі сплюшки є ендеміками острова Біяк[en], розташованого на північ від Нової Гвінеї. Вони живуть у вологих рівнинних і заболочених тропічних лісах, на висоті до 300 м над рівнем моря. Живляться комахами і павуками, іноді дрібними хребетними.
Збереження
ред.МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція біяцьких сплюшок становить від 3599 до 15000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Otus beccarii: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 05 жовтня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Owls. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 05 жовтня 2022.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 69. ISBN 978-1-4081-2501-4.
Джерела
ред.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |