Orthrozanclus reburrus
† Orthrozanclus reburrus | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Реконструкція Orthrozanclus reburrus
| ||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Orthrozanclus reburrus Conway Morris & Caron, 2007 | ||||||||||||||
Orthrozanclus reburrus — викопна морська тварина з групи хальваксіїд, представник фауни сланців Берджес. Виявлено у відкладеннях Берджесс, що датуються серединою кембрійського періоду (близько 505 млн років тому)[1]. Ця тварина поєднує в собі морфологічні ознаки халкіеріїд і віваксіїд, що вказує на її еволюційну близькість до загального предка Lophotrochozoa (надтип, що включає в себе в тому числі типи молюсків, кільчастих червів, мохуваток та інші)[2].
Етимологія назви
ред.Історія відкриття
ред.Два перших викопних примірники цієї тварини були знайдені Уолкоттом, першовідкривачем відкладень сланців Берджесс, але вони так і не були описані[3]. Ще 9 примірників були зібрані експедицією Королівського музею Онтаріо в проміжку від 1994 до 2000 року. Всі екземпляри були знайдені в кар'єрі Уолкота (Walcott Quarry). Інтерес вперше був проявлений до нього в 2006 р. дослідниками з Торонтонського університету Кероном і Джексоном. У науковій літературі він був вперше згаданий під назвою scleritomorph C; детальний опис тоді був відсутній[4]. У 2007 р. Керон і Морріс Саймон Конвей (Simon Conway Morris, дослідник з Кембриджу) опублікували опис цього викопного і дали йому назву Orthrozanclus reburrus.
Опис
ред.Orthrozanclus reburrus мав витягнуте, майже овальне тіло, звужене в задній частині. Довжина знайдених примірників лежить в діапазоні від 6 мм до 11,3 мм (включаючи «голки»). Верхня частина Orthrozanclus була опуклою, опуклість була облямована плоским краєм. Нижня сторона тварини була плоска і незахищена, верхня ж сторона несла кілька захисних деталей:
- невелика черепашка, що прикриває передню частину тіла;
- три зони, вкритих склеритами, що щільно прилягають до тіла (одна з цих зон оперізувала його цілком) ;
- від 16 до 20 довгих голок з кожного боку, що вигинаються догори.
Ні склеріти, ні голки не були мінералізовані і мали круглі в перетині внутрішні порожнини. Черепашка була опуклою і мала форму трикутника із заокругленими кутами. Спереду вона мала виступ, іззаду була піднята, а по її поздовжній осі тягнувся гребінь. На черепашці можна було розрізнити два типи кілець: дрібні кільця, які свідчать про поступове нарощування матеріалу по краях, і великі, що можливо вказують на метамерію Orthrozanclus. Функція черепашки досі залишається нез'ясованою[1].
Спосіб життя
ред.Анатомія Orthrozanclus reburrus вказує на те, що він був бентосною твариною. Є ймовірність, що він мав одну мускулисту ногу на зразок сучасних черевоногих молюсків[1]. Імовірно Orthrozanclus не був хижаком, і голки служили йому для захисту від ворогів[5].
Класифікація
ред.Склеріти Orthrozanclus за своєю структурою нагадують склеріти його сучасника зі сланців Берджесс Wiwaxia. З іншого боку, його передня черепашка нагадує за своєю будовою фрагменти черепашки, також знайдені у відкладеннях Берджесс, які належали так званому Oikozetetes із клади халкієриїд, більшість з яких датується раннім кембрієм. Схожість в будові раковини була продемонстрована і з іншими раньокембрійскими викопними, такими як Ocruranus і Eohalobia. Всі ці дані дозволили висунути гіпотезу про існування клади Хальваксиїди, до якої, крім Orthrozanclus, входять всі халкієриїди і віваксія[1]. Ця гіпотеза суперечить гіпотезі Ніколаса Баттерфілда, який вважає, що віваксія ближче до кільчастих червів ніж до молюсків, в той час як халкієриїди ближче до молюсків. Таким чином, вивчення Orthrozanclus важливе для з'ясування еволюційної історії молюсків або навіть всіх спіральних[6][7][8].
Автори вважають, що наявний фактологічний матеріал краще пояснюється першою гіпотезою[1] |
|
Примітки
ред.- ↑ а б в г д Conway Morris S., Caron J-B. (2 березня 2007). Halwaxiids and the Early Evolution of the Lophotrochozoans (PDF). Science. 315 (5816): 1255—1258. Bibcode:2007Sci...315.1255M. doi:10.1126/science.1137187. PMID 17332408. Архів оригіналу (PDF) за 23 вересня 2015. Процитовано 25 грудня 2013.
- ↑ Марков А. В. (6 березня 2007). Обнаружено ископаемое животное, близкое к общим предкам моллюсков и кольчатых червей. Элементы. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 19 грудня 2013.
- ↑ а б Burgess Shale Fossil Gallery. Virtual Museum of Canada. 2011. Архів оригіналу за 5 листопада 2013. Процитовано 26 грудня 2013.
- ↑ Caron J.-B., Jackson D. A. (2006). Taphonomy of the Greater Phyllopod Bed Community, Burgess Shale. PALAIOS. 21 (5): 451—465. doi:10.2110/palo.2003.P05-070R. Архів оригіналу за 29 вересня 2011. Процитовано 25 грудня 2013.
- ↑ = 10426836 Spiky oddball prowled ocean half billion years ago. The New Zealand Herald[недоступне посилання з серпня 2019]
- ↑ а б Butterfield N.J. (18 грудня 2007). Lophotrochozoan roots and stems. У Budd, G.E.; Streng, M.; Daley, A.C.; Willman, S. (ред.). Programme with Abstracts. Palaeontological Association Annual Meeting. Uppsala, Sweden. с. 26—27.
{{cite conference}}
:|access-date=
вимагає|url=
(довідка);|archive-url=
вимагає|url=
(довідка) - ↑ Butterfield N.J. (2006). Hooking some stem-group ‘‘worms’’: fossil lophotrochozoans in the Burgess Shale. Bioessays. 28 (12): 1161—1166. doi:10.1002/bies.20507. PMID 17120226.
- ↑ Butterfield N.J. (May 2008). An Early Cambrian Radula. Journal of Paleontology. 82 (3): 543—554. doi:10.1666/07-066.1.[недоступне посилання з лютого 2019]
Ресурси Інтернету
ред.- New fossil unites three branches of life in the Cambrian. Ars Technica [Архівовано 26 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- Sigwart J. D., Sutton M. D. (2007). Deep molluscan phylogeny: synthesis of palaeontological and neontological data. Proceedings of the Royal Society B. 274 (1624): 2413—2419. doi:10.1098/rspb.2007.0701. PMID 17652065.