Ochotona cansus
| Ochotona cansus | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Ochotona cansus (Lyon, 1907) | ||||||||||||||||||||||
 Мапа поширення виду | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Ochotona cansus або пискуха ганьсуйська — вид зайцеподібних гризунів родини Пискухові (Ochotonidae). Є ендеміком Китаю[2][3].
Опис ред.
Це порівняно невеликий вид пискухи, довжина тіла становить від 11,6 до 16,5 см; вага від 50 до 100 г. Колір літнього хутра варіюється від темно-червоного до темно-коричневого або матового сіро-коричневого кольору в залежності від регіону. Від грудей до живота проходить малопомітна світла смуга. Живіт білий. Зимою колір спини змінюється на однорідно сірий або червоно-коричневий. Вуха довжиною від 14 до 24 мм, задні лапи довжиною від 22 до 29 мм.
Поширення ред.
Пискуха ганьсуйська є ендеміком КНР. Її ареал простягається від півночі Тибету і провінції Сичуань через центр і схід провінції Цинхай до півдня провінції Ганьсу. Підвид O. c. morosa мешкає ізольованою популяцією в провінції Шеньсі.
Вид мешкає на висоті від 2700 до 3800 м над рівнем моря.
Екологія ред.
Середовище проживання ганьсуйської пискухи — це відкриті території високогірних луків, порослих чагарниками. Тварини риють прості нори завдовжки з метр, можуть мешкати в покинутих норах гімалайського бабака. Ведуть денний спосіб життя. Моногамні, живуть сімейною групою, що складається з пари і їх потомства. Розмножуються з квітня по серпень. Можуть народжувати до трьох разів на рік, по 6 дитинчат. Вагітність триває 20 днів[4].
Збереження ред.
МСОП вважає цей вид таким, що не потребує особливого захисту.
Примітки ред.
- ↑ Smith, A.T.; Johnston, C.H. (2008). Ochotona cansus. Архів оригіналу за 30 вересня 2015. Процитовано 21 вересня 2014.
- ↑ Gansu pika. In: Andrew T. Smith, Yan Xie: A Guide to the Mammals of China. Princeton University Press, 2008, ISBN 978-0-691-09984-2, S. 277–278.
- ↑ Don E. Wilson, DeeAnn M. Reeder (Hrsg.): Архівна копія на сайті Wayback Machine.. In: Mammal Species of the World. A Taxonomic and Geographic Reference. 3. Auflage.
- ↑ Joseph A. Chapman, John E. C. Flux (Hrsg.): Rabbits, Hares and Pikas. Status Survey and Conservation Action Plan. [Архівовано 14 січня 2009 у Wayback Machine.] (PDF; 11,3 MB) International Union for Conservation of Nature and Natural Resources (IUCN), Gland 1990, ISBN 2-8317-0019-1, S. 23–25.