Myotis rufonigerвид рукокрилих ссавців з родини лиликових.

Myotis rufoniger
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Рукокрилі (Chiroptera)
Родина: Лиликові (Vespertilionidae)
Підродина: Нічницеві (Myotinae)
Рід: Нічниця (Myotis)
Вид:
M. rufoniger
Біноміальна назва
Myotis rufoniger
(Tomes, 1858)

Таксономічна примітка ред.

Таксон відділено від M. formosus[1].

Морфологічна характеристика ред.

Це малий кажан із довжиною передпліччя від 45 до 56 мм, довжиною хвоста 52 мм, довжиною стопи 11 мм, довжиною вуха 19 мм і вагою до 12 г. Хутро щільне і шерстисте. Загальне забарвлення тіла темно-помаранчеве з чорнуватою основою волосків і темнішим кінчиком. Морда коротка, загострена і зі злегка трубчастими ніздрями. Вуха відносно короткі, вузькі, помаранчеві з чорними краями. Крила помаранчеві, перетинки між пальцями ніг чорні та прикріплені ззаду до основи великого пальця. Лапи малі, чорнуваті. Хвіст довгий і повністю включений у великий уропатій оранжевого кольору[2][3].

Поширення ред.

Країни проживання: Північна Корея, Південна Корея, Японія, Китай, Тайвань, В'єтнам, Лаос[1].

Спосіб життя ред.

У серпні повідомлялося про самку з дитинчатами на острові Цусіма. У Кореї та Тайвані цей вид зустрічається в гірських лісах, де ночує в печерах, а в серпні повідомлялося про самку з дитинчатами. У В'єтнамі його збирали як у первинних, так і в сильно порушених вторинних субтропічних лісах[4].

Примітки ред.

  1. а б Myotis rufoniger (Tomes, 1858). Mammal Diversity Database. American Society of Mammalogists. Процитовано 19.07.2022. (англ.)
  2. Charles M.Francis, A Guide to the Mammals of Southeast Asia, Princeton University Press, 2008, ISBN 9780691135519
  3. Csorba G, Chou C-H, Ruedi M, Gorfol T, Motokawa M, Wiantoro S, Dinh Thong V, Truong Son N, Lin L-K & Furey N. 2014. The reds and the yellows: a review of Asian Chrysopteron Jentink, 1910 (Chiroptera: Vespertilionidae: Myotis). Journal of Mammalogy, vol. 95, n. 4, pp. 663–678
  4. IUCN

Джерела ред.

  • Tomes, R. F. (1858). On the characters of four species of bats inhabiting Europe and Asia, and the description of a new species of Vespertilio inhabiting Madagascar. Proceedings of the Zoological Society of London, 1858, 82
  • Csorba, G., Chou, C. H., Ruedi, M., Görföl, T., Motokawa, M., Wiantoro, S., ... & Furey, N. (2014). The reds and the yellows: a review of Asian Chrysopteron Jentink, 1910 (Chiroptera: Vespertilionidae: Myotis). Journal of Mammalogy, 95(4), 663–678