Міцена ковпаковидна
| Міцена ковпаковидна | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Mycena galericulata (Scop.) Gray, 1821 | ||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||
| Agaricus galericulatus Scop., [1] Agaricus conicus Huds., [2] | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Міцена ковпаковидна, сіро-рожева, дзвоникоподібна[5] (Mycena galericulata) — вид грибів роду міцена (Mycena). Сучасну біномінальну назву надано у 1821 році[6].
Будова ред.
Конічна бліда сіро-коричнева шапинка, що вирівнюється з часом, має 2-5 см. Пластини білі, але пізніше набувають рожевого відтінку. Ніжка — гладенька, міцна, того самого відтінку, що і шапинка, до 8 см. На основі ніжки помітні вирости, що нагадують коріння. Споровий порошок білий. М'якуш має запах тухдлого борошна або редьки.
Життєвий цикл ред.
Плодові тіла з'являються у травні-листопаді.
Поширення та середовище існування ред.
Росте на мертвій деревині, пеньках у північній частині Європи та Америки. Розповсюджений по всій території України, включно з Кримом.
Практичне використання ред.
Вважається неїстівним[7], проте існують записи, що це смачний гриб[8].
Див. також ред.
Галерея ред.
-
«Коріння» гриба -
Пластини -
Група грибів -
Розпростерта шапинка у старих грибів
_Gray_189281.jpg)
Примітки ред.
- ↑ Flora carniolica 2: 455, no 1564 (1772)
- ↑ Flora anglica: 620 (1778)
- ↑ Elenchus fungorum: 67 (1783)
- ↑ North American Flora 9 (5): 336 (1916)
- ↑ Визначник Грибів України, Міцена ковпакоподібна або сіро-рожева або дзвоникоподібна - Mycena galericulata (Fr.) S. F. Gray. ontology.inhost.com.ua. Архів оригіналу за 6 квітня 2017. Процитовано 5 квітня 2017.
- ↑ Mycena galericulata. www.mycobank.org. Архів оригіналу за 6 квітня 2017. Процитовано 2017-04-05T06:25:34+00:00.
- ↑ E. Lawrence, S. Harniess Mushroom and other fungi. Identification guides British & European. // Flame tree publishing. London, 2007. — 384 p. — P. 338.
- ↑ Dickinson C, Lucas J (1982). VNR Color Dictionary of Mushrooms. New York, New York: Van Nostrand Reinhold. pp. 119–20. ISBN 978-0-442-21998-7.
Джерела ред.
- М. Я. Зерова, Сосін П. Є., Роженко Г. Л. Базидіоміцети. Книга 2. Болетальні, стробіломіцетальні, трихоломатальні, ентоломатальні, русулальні, агарикальні, гастероміцети // Визначник грибів України. — Київ : Наукова думка, 1979. — Т. 5. — С. 244.
- Mycena galericulata // Mycobank.org, — CBS-KNAW Fungal Biodiversity Center Utrecht, 2016. — URL [Архівовано 6 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- Gray, S.F. 1821. A natural arrangement of British plants. 1:1-824
- E. Lawrence, S. Harniess Mushroom and other fungi. Identification guides British & European. // Flame tree publishing. London, 2007. — 384 p. — P. 338.