Вікіпедія

My World (мініальбом)

(Перенаправлено з My World (EP))
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: My World.

My World (укр. Мій світ) — дебютний мініальбом канадського співака Джастіна Бібера. Виданий 17 листопада 2009 року лейблом Island Records. Мініальбом вважається першою частиною проєкту з двох альбомів — My World і My World 2.0 (2010). Після підписання рекорд-контракту, в світлі своєї зростаючої популярності на YouTube, Бібер працював зі своїм наставником Ашером, а також з Трікі Стюартом[en], The-Dream і Midi Mafia[en]. Його музика включає в себе стилі поп та R&B, і лірично торкається теми підліткової романтики і ситуацій перехідного віку[en].

My World
Мініальбом
Виконавець Джастін Бібер
Дата випуску 17 листопада 2009
Записаний 2008–09
Жанр
Тривалість 25:58
Лейбл
Продюсер
Хронологія Джастін Бібер
Попередній
←
My World 2.0
(2010)
Наступний
→
Сингли з My World
  1. «One Time»
    Випущений: 18 травня 2009
  2. «One Less Lonely Girl»
    Випущений: 6 жовтня 2009

Після виходу, My World отримав в цілому позитивні відгуки від музичних критиків[en], які схвально оцінили мініальбом. Він дебютував під шостим номером в чарті США Billboard 200 з продажем 137,000 копій протягом першого тижня. При цьому він став найсильнішим дебютним альбомом нового артиста в 2009 році, хоча за тиждень його продажі перевищив альбом I Dreamed a Dream Сюзан Бойл, з продажами у 701,000 примірників. Після виходу My World 2.0 в березні 2010 року його попередник посів п'яту сходинку в чарті Billboard 200. Менш ніж через два місяці після його випуску, мініальбом був сертифікований як Платиновий Американською асоціацією компаній звукозапису (RIAA) за обсягом продажів, що перевищує один мільйон копій. На міжнародному рівні, міні-альбом теж досяг успіху. Він дебютував в Канаді, очоливши чарт Canadian Albums Chart, а пізніше він був сертифікований як подвійно-платиновий. Він також був сертифікований як подвійно-платиновий в Сполученому Королівстві.

Два сингла, що увійшли в My World, здобули міжнародний успіх. Його провідний сингл[en] «One Time» увійшов до двадцятки найкращих в чартах п'яти країн, а «One Less Lonely Girl» потрапив до першої десятки чарту Канади і до топ-п'ятнадцяти чарту Сполучених Штатів. Промо-сингли «Love Me» і «Favorite Girl» увійшли в топ-сорок чарту США Billboard Hot 100. Проєкт було додатково популяризовано за допомогою телевізійних виступів і концертного туру My World Tour в 2010 році. Реміксовий альбом My Worlds Acoustic[en] і збірник альбомів My Worlds: The Collection вийшли пізніше, в листопаді; в останній входять My World, My World 2.0, і My Worlds Acoustic в наборі з двох дисків.

12 лютого 2016 року мініальбом вперше вийшов на вінілі.[1]

Створення та композиція ред.

Бібер почав свою кар'єру за допомогою YouTube, публікуючи відео своїх виступів в пісенних конкурсах для членів сім'ї, які не змогли бути на них присутніми. Популярність Бібера на YouTube росла, і зрештою його помітив музичний менеджер Скутер Браун[en], який привіз Джастіна в Атланту, штат Джорджія, щоб проконсультуватися з Ашером щодо його продюсування. Ашер влаштував Біберу прослуховування для Ел-Ей Ріда[en] з лейблу Island Records, і підписав з ним контракт в жовтні 2008 року. У квітні 2009 року, після запису його дебютного синглу «One Time», Ашер назвав Бібера «молодим феномен» і «виразним пріоритетом для мене і Island Def Jam.»[2] Бібер пізніше пояснив назву мініальбому My World (укр. Мій світ) як «єдиний спосіб, яким [він] дійсно міг описати його», додавши, що він являє собою «так багато елементів [його] світу».[3]

 
"Down to Earth"
Пісня "Down to Earth" (укр. Вниз до Землі) була написана в співавторстві з Бібером, на що його надихнуло розлучення батьків. Трек отримав позитивні відгуки як такий, що помітно виділяється з My World.[4][5]
При проблемах гляньте в довідку.

При записі My World, Бібер сказав, що хоче «рости як артист» і щоб «[його] фанати росли [з ним]».[6] З музичної точки зору, проєкт поєднує в собі поп і R&B стилі, та схожий на музичні стилі Майкла Джексона, Стіві Вандера, Кріса Брауна, Ашера, і Ne-Yo.[7] Журнал Entertainment Weekly назвав мініальбом «солодкими підлітково-любовними баладами і ошатними денс-поп ласощами».[8] Бібер, говорячи про різноманітність тем пісень, схарактеризував зміст мініальбому як «пісні, які стосуються підлітків» і «прості речі, що відбувається в повсякденному житті».[9]

Вступний трек «One Time» обговорює захоплення дівчиною і бажання бути значущим для неї.[10] «Favorite Girl» розповідає про подібні почуття, описуючи предмет любові, як його «дорогоцінну» дівчину.[11] Балада «Down to Earth» написана під враженнями від розлучення батьків Бібера, і була написана, щоб заспокоїти шанувальників в подібній ситуації, «що це стається не через якісь їхні дії».[12] «Bigger» розповідає про необхідність бути рішучим, попри брак досвіду у відносинах.[13] Бібер вважає, що сингл «One Less Lonely Girl» є «дуже важливим, [з точки зору, щоб] дівчата мали дещо, щоб б стало на одну самотню дівчину менше».[14] Трек порівнювали з піснями Кріса Брауна "With You"[en] і Бейонсе «Irreplaceable»[en].[15] В пісні «First Dance» звучить вокал Ашера, і вона була порівняна з Джексоновою «You Are Not Alone».[5] Завершальним синглом мініальбому My World є «Love Me», приспів якого інтерполює пісню «Lovefool»[en] шведського гурту The Cardigans і який був описаний MTV News, як «клубний трек, який сповнений звучанням синтезаторів і який відтепер є наспівуваною візитівкою Бібера».[16]

Сингли ред.

«One Time» був виданий 7 липня 2009 року як провідний сингл[en] мініальбому My World.[17] Він отримав в цілому позитивні відгуки від музичних критиків, які похвалив вокал Бібера, але відзначили відсутність оригінальності.[18][19] Трек посів сімнадцяту сходинку в чарті США Billboard Hot 100,[20] а згодом був сертифікований як платиновий Американською асоціацією компаній звукозапису (RIAA) за обсягом продажів, що перевищили один мільйон копій.[21] За межами США сингл теж досяг популярності, посівши дванадцяту сходинку канадського чарту Canadian Hot 100,[20] де він був пізніше був сертифікований як платиновий за обсягом продажів, що перевищили 10.000 одиниць.[22] Пісня також зайняла одинадцяту позицію в чарті Великої Британії UK Singles Chart.[23] «One Time» також досяг помірного успіху в інших європейських країнах, зокрема, увійшов в перші тридцятки пісенних чартів Австрії, Франції та Німеччини.[24] Музичне відео на сингл вийшло 24 листопада 2009 року, і зображує Бібера, що влаштова вечірку в будинку Ашера за його відсутності.[25]

«One Less Lonely Girl» вийшов 30 листопада 2009 року як другий сингл з My World.[26] Він отримав позитивні відгуки, в яких було відзначено досить сильний вокал Бібера, що затьмарює загальний ліричний зміст.[15] Трек посів десяту і п'ятнадцяту сходинку в чартах Сполучених Штатів і Канади, відповідно,[20] і став платиновим в США.[27] За межами Північної Америки, пісня увійшла в перші тридцятки чартів Бельгії і Німеччини.[28] Музичне відео до синглу вийшло 30 листопада 2009 року і зображує Бібер в пошуках дівчини, яка загубила свій шарф в місцевій пральні.[29] «Love Me» і «Favorite Girl» вийшли як промо-сингли в iTunes Store до виходу My World. Вони посіли тридцять сьоме і двадцять шосте місця в чарті Billboard Hot 100, відповідно.[20]

Промоушн ред.

Докладніше: My World Tour

Бібер спочатку просував My World через радіо і телевізійні виступи. Влітку 2009 року він виступав на радіостанціях Z100[en] і Radio Disney[en].[30][31] У вересні він взяв участь, як один з ведучих, у церемонії вручення музичних нагород MTV Video Music Awards 2009[en],[32] і виконав «One Time» під час інтернет-туру mtvU VMA Tour.[33] У Канаді, він виступав з «One Time» і «One Less Lonely Girl» під час фіналу співочого талант-шоу The Next Star[en] в кінці місяця.[34] У жовтні Бібер виконав «One Time», «One Less Lonely Girl» та «Favorite Girl» на телешоу The Today Show[en] Toyota Concert Series;[35] під час виступу Бібера зібрався найбільший натовп глядачів в році, перевищивши кількість глядачів, що відвідали виступ Майлі Сайрус.[36] Протягом всього листопада він брав участь у телефошу It's On with Alexa Chung[en],[37] Шоу Еллен Дедженерес,[38] Good Morning America[en], Lopez Tonight[en], Chelsea Lately[en],[39] The Wendy Williams Show[en],[40] і 106 & Park[en]. Бібер також зіграв гостьову роль в телевізійному серіалі каналу Nickelodeon «Тру Джексон»[en].[41] Протягом зими Бібер брав участь у низці святкових новорічних концертів.[42] Концерт в Roosevelt Fields Mall на Лонг-Айленді, штат Нью-Йорк був запланований, але скасований після того, як виступ був визнаний небезпечний для навколишнього середовища через великий натовп глядачів понад 3000 осіб.[43] 31 грудня, Бібер виступив під час щорічного новорічного телевізійного ефіру Dick Clark's New Year's Rockin' Eve with Ryan Seacrest[en] телеканалу ABC.[44]

У листопаді 2009 року Бібер співпрацював з мережею роздрібної торгівлі одягом Urban Behavior[en] і провів концертний тур Urban Behavior Tour. Він складалася з виступів в п'яти містах впродовж п'яти днів. Перший захід було проведено 1 листопада, в торговому центрі Metropolis at Metrotown[en] Ванкувера. Тур подовжився 3 листопада і тривали аж до 6 листопада, в ході якого Бібер виступав у торгових центрах West Edmonton Mall[en] Едмонтона, Montreal Eaton Centre[en] Монреаля, White Oaks Mall[en] Лондона і Vaughan Mills[en] Торонто.[45] У грудні Бібер вирушив до Фоксборо, штат Массачусетс, і впродовж двох концертів виступав на розігріві в рамках туру Тейлор Свіфт Fearless Tour.[46] В березні 2010 року Бібер анонсував свій концертний тур My World Tour, що проходив на підтримку My World і його дебютного студійного альбому My World 2.0. Він розпочався 23 червня в XL-центрі[en] в Гартфорді, штат Коннектикут, і закінчився в Great Allentown Fair[en] в Аллентауні, штат Пенсильванія.[47] Бібер провів вісімдесят вісім шоу, шістдесят сім з яких зібрали повні зали. В цілому, на концерти туру було продано близько 1,4 мільйона квитків, та в цілому отримано дохід у понад $53 млн.[48]

Критичні оцінки ред.

Професійні огляди
Сукупні оцінки
Джерело Рейтинг
Metacritic (65/100)[49]
Оцінки оглядів
Джерело Рейтинг
Allmusic      [50]
Billboard (схвальний)[51]
Бостон Глоуб (змішаний)[4]
Entertainment Weekly (B-)[8]
Нью-Йорк Таймс (схвальний)[5]
Rolling Stone      [52]
Toronto Star     [7]
Вашингтон пост (схвальний)[53]

На сайті Metacritic, який визначає нормалізовану оцінку за 100-бальною шкалою спираючись на відгуки музичних критиків, My World отримав середню оцінку 65, на основі шести оглядів, із зазначенням «в цілому позитивні відгуки».[49] Енді Келлман з Allmusic позитивно оцінив матеріал, відзначивши, що «форма відповідає віковому змісту, який притаманний молодому Крісу Брауну або молодшій версії Ne-Yo», додавши, що харизма Бібера заповнила відсутність ліричної глибини.[50] Оглядач журналу Billboard висловив думку про те, що потужність матеріалу відкрила Біберу можливість «забезпечити себе хітами на найближче десятиріччя».[51] Мікаел Вуд з Entertainment Weekly оцінив сингл «Love Me» як «вбивцю електро-глем грува» і висловив бажання побачити «розв'язане» просування Бібера з віком.[8] Джон Караманіка з Нью-Йорк Таймс надав позитивний відгук, що характеризує «One Less Lonely Girl», як «нескладний красивий і щирий» трек.[5]

Роб Шеффілд з журналу Rolling Stone виділив «First Dance», «Bigger», і «Love Me», як свої особисті вподобання з-поміж треків проєкту.[52] Ашанта Інфантрі з Toronto Star порівняла вокал Бібера, з вокалом "молодого Кріса Брауна в гармонійному переозвученні стилю гурту New Edition[en], додавши, що створення і написання пісень добре відбувалося з його «переконливим статево зрілим вокалом».[7] Марк Гірш з Бостон Глоуб надав змішаний огляд мініальбому, зазначивши, що Бібер «не вирізняється» серед основних популярних виконавців, але відзначив «Down to Earth», як «основний» трек проєкту.[4] Елісон Стюарт з Вашингтон пост був радий, що Бібер став співавтором кількох пісень, але був менш оптимістичний стосовно помітного використання автотюна[en].[53] На церемонії вручення музичних нагород Juno Awards 2010 My World був номінований на альбом року і поп-альбом року,[54] але програв альбому Майкла Бубле Crazy Love[en] в обох категоріях.[55]

Комерційний успіх ред.

У Сполучених Штатах, My World дебютував під шостим номером в чарті Billboard 200 з продажем 137,000 копій протягом першого тижня. При цьому він став найсильнішим дебютним альбомом нового артиста в 2009 році.[56] Хоча за тиждень його продажі перевищив альбом Сюзан Бойл I Dreamed a Dream, з продажами у 701,000 одиниць.[57] На шостому тижні після випуску, було продано 157,000 копій мініальбом, що перевищило продажі дебютного тижня.[58] 14 грудня 2009 року він був сертифікований як золотий Американською асоціацією компаній звукозапису (RIAA), за обсягом продажів, що перевищили 500,000 примірників. Менш ніж за місяць, 8 січня 2010 року, продажі міні-альбому перевищили один мільйон копій, і, як наслідок, сертифікацію було змінено із золотої на платинову.[59] Після виходу дебютного студійного альбому Бібера My World 2.0, який очолив чарт Billboard 200 в березні 2010 року, його попередник — My World піднявся на п'яту сходинку чарту, що зробило Бібера першим виконавцем після Неллі в 2004 році, що одночасно займає дві позиці в першій п'ятірці Billboard 200.[60]

На міжнародному рівні My World також досяг успіху. В Канаді мініальбом дебютував очоливши чарт Canadian Albums Chart,[61] де пізніше був сертифікований як подвійно-платиновий за обсягом продажів у 160,000 копій.[62] В Австрії My World досяг другої сходинки в чарті,[63] і, зрештою, отримав платинову сертифікацію за продажі 6,000 примірників.[64] Проєкт досяг сьомої позиції у чарті Німеччини,[63] а пізніше був визнаний платиновим, після того як його продажі перевищили 200,000 одиниць.[65] У Сполученому Королівстві мініальбом піднявся на третю сходинку чарту,[23] і сертифікований як подвійно-платиновий з продажем 600,000 копій.[66] В Японії My World був сертифіковний як золотий, після того як його продажі перевищили 100,000 одиниць.[67]

Acoustic і The Collection ред.

 
Бібер виступає в Богорі, Індонезія під час свого My World Tour, 2010.

Реміксовий альбом My Worlds Acoustic[en] вийшов 22 листопада 2010 року.[68] Спочатку він був доступний ексклюзивно в мережі магазинів Walmart, і лише 8 лютого 2011 року став доступним в iTunes Store. До трек-листа увійшло по чотири перезаписаних пісні з My World і My World 2.0, на додаток до нещодавно записаних треків «Pray» і «Never Say Never».[69] Музичні критики відзначили все зріліший вокал Бібера,[70] але відчули, що альбому бракує цілком акустичного матеріалу, через що його назва вводить в оману.[71] Вийшовши лише в Північній Америці, альбом дебютував на четвертій і сьомій сходинці чартів Канади та Сполучених Штатів, відповідно.[20]

На міжнародних теренах збірник My Worlds: The Collection з'явився 19 листопада 2010 року. Перший диск компіляції включав розширену версію My World Acoustic, в той час як другий диск містив об'єднані в один трек-лист My World і My World 2.0.[72] Музичні критики не змінили попередні позитивні оцінки окремих альбомів,[73] але поставили під сумнів, чи виправдана необхідність в перевиданні, зважаючи на незначний розмір каталогу пісень.[74] Збірник доволі скромно увійшов до чартів Європи, зайнявши нижні позиції в хіт-парадах Фінляндії, Греції та Швеції, і посівши сходинки в перших двадцятках в Данії та Нідерландах.[75]

Трек-лист ред.

Інформацію про авторів та продюсерів отримано з буклеті My World.[76]

#НазваАвторПродюсер (и)Тривалість
1.«One Time»
3:35
2.«Favorite Girl»
Еміль II4:16
3.«Down to Earth»
4:05
4.«Bigger»
  • Dirty Swift
  • Брюс Вейнн
  • Торіміро
3:17
5.«One Less Lonely Girl»
  • Льюїс
  • Магомет
  • Гамільтон
  • Шин
3:49
6.«First Dance (пісня)» (за участі Ашера)
  • Бібер
  • Реймонд Четвертий
  • Александр Пам, молодший
  • Ройон Ловетт
  • Джессі Вільсон
  • Двайт Рейнольдс
Pretty Boi Fresh3:42
7.«Love Me»
3:12
25:58

Автори ред.

Інформацію про авторів та продюсерів отримано з буклеті My World.[76]

  • Джастін Бібер – провідний і бек-вокал
  • Тейлор Грейвс – бек-вокал
  • Бонні Макі – бек-вокал
  • Двайт «Скреп» Рейнольдс – клавішні
  • Тім Стюарт – гітара
Продакшн
Дизайн
  • Зак Аткінсон – напрямок мистецтва і дизайну
  • Кріс Болдвін – фотографія для постерів
  • Памела Літткі – фотографія
  • Дарія Гінс – стайлінг
  • Даг Джосвік – розробка упаковки
Комерція
  • Ян Аллен – комерційні відносини
  • Гей-Джей Бенсон – артисти і репертуар
  • Ліса Д. Брансон – артисти і репертуар
  • Розалінд Гаррел – консультант з питань артистів і репертуару
  • Стів Овенс – консультант з питань артистів і репертуару
  • Ванесса Прайс – грумінг
  • Йоланда Рей – артисти і репертуар
  • Аарон Розенберг – юрисконсульт
  • Тодд Рассел – напрямки мистецтва і дизайну
  • Ташіа Стаффорд – артисти і репертуар
  • Антуанетта Тротман – комерційні відносини
  • Ніколь Вискорко – комерційні відносини

Чарти ред.

Тижневі чарти ред.

Чарт (2009–10) Найвища
позиція
Australian Albums Chart[78] 79
  Австрія Austrian Albums (Ö3 Austria)[79] 2
  Бельгія Belgian Albums (Ultratop Flanders)[80] 16
  Бельгія Belgian Albums (Ultratop Wallonia)[81] 23
Canadian Albums (Billboard)[20] 1
  Данія Danish Albums (Hitlisten)[82] 7
  Нідерланди Dutch Albums (MegaCharts)[83] 52
German Albums (Media Control)[63] 7
Greek Albums (IFPI)[63] 10
  Ірландія Irish Albums (IRMA)[84] 11
  Мексика Mexican Albums (Top 100 Mexico)[85] 22
  Португалія Portuguese Albums (AFP)[86] 2
  Іспанія Spanish Albums (PROMUSICAE)[87] 71
  Швейцарія Swiss Albums (Schweizer Hitparade)[88] 39
  Велика Британія UK Albums (OCC)[89] 3
США Billboard 200[20] 5

Чарти на кінець року ред.

Чарт (2010) Позиція
UK Singles (Official Charts Company)[90] 12
US Billboard 200[91] 8

Сертифікація ред.

Регіон Сертифікація Продажі
Австрія (IFPI Austria)[64] Платиновий 20 000*
Канада (Music Canada)[62] 2× Платиновий 160 000^
Данія (IFPI Denmark)[92] Золотий 15 000^
Німеччина (BVMI)[65] Платиновий 200 000^
Японія (RIAJ)[67] Золотий 100 000^
Норвегія (IFPI Norway)[93] Платиновий 30 000*
Португалія (AFP)[94] 4× Платиновий 80 000^
Велика Британія (BPI)[66] 2× Платиновий 600 000^
США (RIAA)[59] 3× Платиновий 3 000 000^

*продажі, що базуються лише на сертифікаціях
^відвантаження, що базуються лише на сертифікаціях

Історія випуску ред.

Країна Дата Лейбл
США[95] 17 листопада 2009 Island Records
Канада[96] Universal Music
Австралія[97] 20 листопада 2009
Велика Британія[98] 18 січня 2010 Mercury Records
Франція[99] 22 березня 2010 Mercury Records, Universal Music
Світ (вініл) 12 лютого 2016 Island Records

Примітки ред.

  1. ↑ Justin Bieber’s First Four Releases Coming On Vinyl In February 2016, Including ‘Journals’ | Idolator. Music News, Reviews, and Gossip on Idolator.com. Архів оригіналу за 19 липня 2019. Процитовано 17 лютого 2016. (англ.)
  2. ↑ Гейл Мітчел (28 квітня 2009). Usher Introduces Teen Singer Justin Bieber. Billboard. Prometheus Global Media. Архів оригіналу за 20 червня 2019. Процитовано 5 липня 2013. (англ.)
  3. ↑ Стейсі Гіноджойса (17 листопада 2009). On The Phone With Justin Bieber. Cambio. Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 5 липня 2013. (англ.)
  4. ↑ а б в Марк Гірш (23 листопада 2009). Justin Bieber, 'My World'. Бостон Глоуб. The New York Times Company. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 5 липня 2013. (англ.)
  5. ↑ а б в г Джон Караманіка (20 листопада 2009). Worlds Rural, Urban, Midlife, Teenage. Нью-Йорк Таймс. The New York Times Company. Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 5 липня 2013. (англ.)
  6. ↑ My World [Enhanced]. Amazon.com (US). 17 листопада 2009. Архів оригіналу за 19 липня 2013. Процитовано 5 липня 2013. (англ.)
  7. ↑ а б в Ашанта Інфантрі (16 листопада 2009). CD review: 'My World' by Justin Bieber. Toronto Star. Torstar. Архів оригіналу за 21 серпня 2014. Процитовано 5 липня 2013. (англ.)
  8. ↑ а б в Мікаель Вуд (11 листопада 2009). My World (2009). Entertainment Weekly. Time Inc. Архів оригіналу за 16 січня 2014. Процитовано 5 липня 2013. (англ.)
  9. ↑ Джоселін Віна (17 листопада 2009). Justin Bieber Says My World Is 'Not Just About Love. MTV News. Viacom. Архів оригіналу за 6 листопада 2012. Процитовано 5 липня 2013. (англ.)
  10. ↑ Justin Bieber — One Time Lyrics. Metrolyrics. Архів оригіналу за 8 січня 2019. Процитовано 5 липня 2013. (англ.)
  11. ↑ Justin Bieber — Favorite Girl Lyrics. Metrolyrics. Архів оригіналу за 7 грудня 2018. Процитовано 5 липня 2013. (англ.)
  12. ↑ Justin Bieber Inspired by Positive and Negatives. WeKnowTheDJ. Архів оригіналу за 3 лютого 2017. Процитовано 5 липня 2013. (англ.)
  13. ↑ Justin Bieber — Bigger Lyrics. Metrolyrics. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 5 липня 2013. (англ.)
  14. ↑ Джоел Ганек (7 жовтня 2009). Justin Bieber Readies Second Single 'Lonely Girl'. MTV News. Viacom. Архів оригіналу за 12 липня 2012. Процитовано 5 липня 2013. (англ.)
  15. ↑ а б Crystal Bell (16 жовтня 2009). Justin Bieber, "One Less Lonely Girl". Billboard. Prometheus Global Media. Архів оригіналу за 23 травня 2013. Процитовано 5 липня 2013. (англ.)
  16. ↑ Кайл Андерсон (12 грудня 2009). Justin Bieber Borrows From The Cardigans for New Single 'Love Me'. MTV News. Viacom. Архів оригіналу за 28 грудня 2009. Процитовано 5 липня 2013. (англ.)
  17. ↑ One Time — Justin Bieber. Allmusic. Rovi Corporation. 7 липня 2009. Архів оригіналу за 26 липня 2013. Процитовано 5 липня 2013. (англ.)
  18. ↑ Білл Лемб. Justin Bieber - "One Time". About.com. Архів оригіналу за 6 жовтня 2009. Процитовано 5 липня 2013. (англ.)
  19. ↑ Стефані Браззес. "One Time" (CD Single). Common Sense Media. Архів оригіналу за 25 березня 2013. Процитовано 5 липня 2013. (англ.)
  20. ↑ а б в г д е ж Justin Bieber — Awards. Allmusic. Rovi Corporation. Архів оригіналу за 8 жовтня 2020. Процитовано 5 липня 2013. (англ.)
  21. ↑ American single certifications – Justin Bieber – One Time (Англійська) . Американська асоціація компаній звукозапису (RIAA). Процитовано 5 липня 2013.
  22. ↑ Canadian single certifications – Justin Bieber – One Time. Канадська асоціація компаній звукозапису (CRIA). Процитовано 5 липня 2013.
  23. ↑ а б Justin Bieber: Artist: Official Charts. The Official Charts Company. Архів оригіналу за 22 вересня 2013. Процитовано 5 липня 2013. (англ.)
  24. ↑ Justin Bieber — One Time. Ultratop. Hung Medien. Архів оригіналу за 15 червня 2013. Процитовано 5 липня 2013. (англ.)
  25. ↑ Justin Bieber — One Time. YouTube. 24 листопада 2009. Архів оригіналу за 1 червня 2019. Процитовано 5 липня 2013.
  26. ↑ FMQB: Radio Industry News, Music Industry Updates, Arbitron Ratings, Music News and more!. FMQB. Архів оригіналу за 19 лютого 2011. Процитовано 5 липня 2013. (англ.)
  27. ↑ Canadian single certifications – Justin Bieber – One Less Lonely Girl. Канадська асоціація компаній звукозапису (CRIA). Процитовано 5 липня 2013.
  28. ↑ Justin Bieber — One Less Lonely Girl. Ultratop. Hung Medien. Архів оригіналу за 2 листопада 2012. Процитовано 5 липня 2013. (англ.)
  29. ↑ Justin Bieber — One Less Lonely Girl. YouTube. 30 листопада 2009. Архів оригіналу за 5 вересня 2019. Процитовано 5 липня 2013. (англ.)
  30. ↑ Live Chat on Z100. The Island Def Jam Music Group. 27 липня 2009. Архів оригіналу за 16 січня 2014. Процитовано 5 липня 2013. (англ.)
  31. ↑ Justins Radio Disney Takeover. The Island Def Jam Music Group. 15 вересня 2009. Архів оригіналу за 16 січня 2014. Процитовано 5 липня 2013. (англ.)
  32. ↑ Breaking News! Justin Presenting at MTV Video Music Awards. The Island Def Jam Music Group. 8 вересня 2009. Архів оригіналу за 17 січня 2014. Процитовано 5 липня 2013. (англ.)
  33. ↑ One Time (Live). MTV. Viacom. 7 вересня 2009. Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 5 липня 2013. (англ.)
  34. ↑ Кайл Андерсон (28 вересня 2009). Justin Bieber Goes Platinum In Canada, Preps Second Single. MTV News. Viacom. Архів оригіналу за 3 червня 2013. Процитовано 5 липня 2013. (англ.)
  35. ↑ Ріа Бакер (12 жовтня 2009). Justin Bieber Fans Go Crazy At 'Today' Performance. MTV News. Viacom. Архів оригіналу за 17 січня 2014. Процитовано 5 липня 2013. (англ.)
  36. ↑ Моніка Еррера (11 листопада 2009). Justin Bieber's 'World' Centers On Young Love. Billboard. Prometheus Global Media. Архів оригіналу за 22 травня 2013. Процитовано 5 липня 2013. (англ.)
  37. ↑ What Did Alexa Wear Today? Wednesday, September 2. MTV Buzzworthy. Viacom. 2 вересня 2009. Архів оригіналу за 14 липня 2011. Процитовано 5 липня 2013. (англ.)
  38. ↑ Ellen's Music. The Ellen DeGeneres Show. Архів оригіналу за 6 листопада 2009. Процитовано 5 липня 2013. (англ.)
  39. ↑ Justin Bieber Performing on 'Good Morning America' This Sunday, November 15th. PR Newswire. Архів оригіналу за 28 травня 2013. Процитовано 5 липня 2013. (англ.)
  40. ↑ Justin Bieber on Wendy. Венді Вільямс[en]. 23 листопада 2009. Архів оригіналу за 16 березня 2016. Процитовано 5 липня 2013.
  41. ↑ Надін Чанг (2 жовтня 2009). Justin Bieber to Guest Star on 'True Jackson, VP'!. Cambio. Архів оригіналу за 23 липня 2012. Процитовано 5 липня 2013. (англ.)
  42. ↑ Teen singer Justin Bieber coming to Mabee Center. Tulsa World. BH Media. 6 листопада 2009. Архів оригіналу за 14 жовтня 2012. Процитовано 5 липня 2009. (англ.)
  43. ↑ Дебора Морріс; Лорен Сіоффі (21 листопада 2009). Aggressive Roosevelt Field crowd cancels Bieber visit. Newsday. Cablevision. Архів оригіналу за 28 червня 2013. Процитовано 5 липня 2013. (англ.)
  44. ↑ Fergie to host New Year's celebration with Dick Clark and Ryan Seacrest. WTVJ. NBCUniversal. 7 грудня 2009. Архів оригіналу за 20 вересня 2012. Процитовано 5 липня 2013. (англ.)
  45. ↑ Justin Bieber Appearance & Tees at Urban Behavior Stores!. Urban Behavior. Архів оригіналу за 13 листопада 2009. Процитовано 5 липня 2013. (англ.)
  46. ↑ Том Роланд (7 грудня 2009). Taylor Swift Takes Kenny Chesney’s Place in New England. Great American Country. Scripps Networks Interactive. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 5 липня 2013. (англ.)
  47. ↑ Мелані Бертолді (16 березня 2010). Justin Bieber Announces 'My World' Tour, First Headlining Trek. Billboard. Prometheus Global Media. Архів оригіналу за 16 червня 2013. Процитовано 5 липня 2013. (англ.)
  48. ↑ Седев, Джітендр (19 липня 2013). What brands can learn from Justin Bieber and his 'Beliebers'. The Guardian. Архів оригіналу за 21 липня 2015. Процитовано 15 вересня 2015. (англ.)
  49. ↑ а б My World Reviews — Metacritic. Metacritic. CBS Interactive. Архів оригіналу за 15 грудня 2012. Процитовано 5 липня 2013. (англ.)
  50. ↑ а б Енді Келлман (17 листопада 2009). My World — Justin Bieber. Allmusic. Rovi Corporation. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 5 липня 2013. (англ.)
  51. ↑ а б Billboard CD reviews: Shakira, Rakim, Leona Lewis. Billboard. Prometheus Global Media. 4 грудня 2009. Архів оригіналу за 14 серпня 2016. Процитовано 5 липня 2013. (англ.)
  52. ↑ а б Роб Шеффілд (17 листопада 2009). My World. Rolling Stone. Wenner Media LLC. Архів оригіналу за 9 березня 2014. Процитовано 5 липня 2013. (англ.)
  53. ↑ а б Елісон Стюарт (8 грудня 2009). Quick Spins: Reviews of albums by Justin Bieber, Clipse, and Animal Collective. Вашингтон пост. The Washington Post Company. Архів оригіналу за 11 листопада 2012. Процитовано 5 липня 2013. (англ.)
  54. ↑ Джошуа Острофф (3 березня 2010). Juno Awards Nominate Metric, Michael Bublé, Drake, Billy Talent, Justin Bieber. Spinner. AOL. Архів оригіналу за 12 квітня 2012. Процитовано 5 липня 2013. (англ.)
  55. ↑ Winners of the 2010 Juno Awards. CBC News. Сі-Бі-Сі. 18 квітня 2010. Архів оригіналу за 8 листопада 2012. Процитовано 5 липня 2013. (англ.)
  56. ↑ Justin Bieber scores big with "My World". Hip Online. 25 листопада 2009. Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 5 липня 2013. (англ.)
  57. ↑ Етан Сміт (2 грудня 2009). Susan Boyle: Cat Lady Obliterates Eminem in Sales Rankings. Уолл-стріт джорнел. News Corp. Архів оригіналу за 6 січня 2012. Процитовано 5 липня 2013. (англ.)
  58. ↑ Гіл Кауфман (30 грудня 2009). Susan Boyle Tops Billboard For Fifth Week, With Mary J. Blige At #2. MTV News. Viacom. Архів оригіналу за 18 січня 2014. Процитовано 5 липня 2013. (англ.)
  59. ↑ а б American album certifications – Justin Bieber – My World (Англійська) . Американська асоціація компаній звукозапису (RIAA). Процитовано 5 липня 2013.
  60. ↑ Гері Траст. Billboard. Prometheus Global Media. 1 квітня 2010. Архів оригіналу за 22 травня 2013. Процитовано 5 липня 2013. (англ.)
  61. ↑ Canadian Albums: Dec 05, 2009. Billboard. Prometheus Global Media. Архів оригіналу за 22 травня 2013. Процитовано 5 липня 2013. (англ.)
  62. ↑ а б Canadian album certifications – Justin Bieber – My World. Канадська асоціація компаній звукозапису (CRIA). Процитовано 5 липня 2013.
  63. ↑ а б в г Justin Bieber — My World. Ultratop. Hung Medien. Архів оригіналу за 2 червня 2013. Процитовано 5 липня 2013. (англ.)
  64. ↑ а б Austrian album certifications – Justin Bieber – My World (Німецька) . IFPI Австрія. Процитовано 5 липня 2013.
  65. ↑ а б Gold-/Platin-Datenbank (Justin Bieber; 'My World') (Німецька) . Bundesverband Musikindustrie. Процитовано 5 липня 2013.
  66. ↑ а б British album certifications – Justin Bieber – My World (Англійська) . Британська асоціація виробників фонограм (BPI). Процитовано 5 липня 2013. Виберіть albums у полі Format. Виберіть Платиновий у полі Certification. Введіть My World у полі "Search BPI Awards" та потім натисніть Enter. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «Велика БританіяJustin BieberMy WorldalbumCertRef» визначена кілька разів з різним вмістом
  67. ↑ а б Japanese album certifications – Justin Bieber – My World (Японська) . Японська асоціація звукозаписувальних компаній (RIAJ). Процитовано 5 липня 2013. Виберіть 2010年10月 із випадального меню
  68. ↑ Енді Келлман (22 листопада 2010). My Worlds Acoustic — Justin Bieber. Allmusic. Rovi Corporation. Архів оригіналу за 22 грудня 2016. Процитовано 2 лютого 2017. (англ.)
  69. ↑ iTunes — Music — My Worlds Acoustic by Justin Bieber. iTunes Store (US). Apple Inc. 8 лютого 2011. Архів оригіналу за 13 травня 2013. Процитовано 5 липня 2013. (англ.)
  70. ↑ Томас Коннер (25 листопада 2010). CD review: Justin Bieber, 'My Worlds Acoustic'. Chicago Sun-Times. Wrapports LLC. Архів оригіналу за 29 листопада 2010. Процитовано 5 липня 2013. (англ.)
  71. ↑ Елісон Стюарт (23 листопада 2010). Album review: Justin Bieber, "My Worlds Acoustic". The Washington Post. The Washington Post Company. Архів оригіналу за 24 листопада 2010. Процитовано 5 липня 2013. (англ.)
  72. ↑ iTunes — Music — My Worlds — The Collection (Oz Package) by Justin Bieber. iTunes Store (AU). Apple Inc. 19 листопада 2010. Архів оригіналу за 13 листопада 2012. Процитовано 5 липня 2013. (англ.)
  73. ↑ Люсі Джонс (26 листопада 2010). Justin Bieber: My Worlds: The Collection, CD review. Дейлі телеграф. Telegraph Media Group. Архів оригіналу за 9 травня 2015. Процитовано 5 липня 2013. (англ.)
  74. ↑ Герміона Гобі (20 листопада 2010). Justin Bieber: My Worlds – The Collection – review. Гардіан. Guardian Media Group. Архів оригіналу за 19 лютого 2014. Процитовано 5 липня 2013. (англ.)
  75. ↑ Justin Bieber — My Worlds — The Collection. Ultratop. Hung Medien. Архів оригіналу за 26 жовтня 2012. Процитовано 5 липня 2013. (англ.)
  76. ↑ а б (2009) Album notes for My World. Island Records. Архівована копія. Архів оригіналу за 30 січня 2017. Процитовано 2 лютого 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) (англ.)
  77. ↑ iTunes — Music — My World (Bonus Track Version) by Justin Bieber. iTunes Store (CA). Apple Inc. 17 листопада 2009. Архів оригіналу за 7 січня 2014. Процитовано 5 липня 2013. (англ.)
  78. ↑ ARIA Top 100 Albums – Week Commencing 25 January 2010 (PDF). Австралійська асоціація компаній звукозапису. Pandora Archive. 25 січня 2010. Архів оригіналу (PDF) за 17 січня 2016. Процитовано 6 серпня 2013.
  79. ↑ «Justin Bieber — My World» (німецькою). Austriancharts.at. Hung Medien. Процитовано 5 липня 2013.
  80. ↑ «Justin Bieber — My World» (нідерландською). Ultratop.be. Hung Medien. Процитовано 5 липня 2013.
  81. ↑ «Justin Bieber — My World» (французькою). Ultratop.be. Hung Medien. Процитовано 5 липня 2013.
  82. ↑ «Justin Bieber — My World» (англійською). Danishcharts.com. Hung Medien. Процитовано 5 липня 2013.
  83. ↑ «Justin Bieber — My World» (нідерландською). Dutchcharts.nl. Hung Medien. Процитовано 5 липня 2013.
  84. ↑ «GFK Chart-Track» (англійською). Chart-Track.co.uk. GFK Chart-Track. IRMA. Процитовано 5 липня 2013.
  85. ↑ «Justin Bieber — My World». Mexicancharts.com. Hung Medien. Процитовано 5 липня 2013.
  86. ↑ «Justin Bieber — My World» (англійською). Portuguesecharts.com. Hung Medien. Процитовано 5 липня 2013.
  87. ↑ «Justin Bieber — My World» (англійською). Spanishcharts.com. Hung Medien. Процитовано 5 липня 2013.
  88. ↑ «Justin Bieber — My World» (німецькою). Swisscharts.com. Hung Medien. Процитовано 5 липня 2013.
  89. ↑ «Justin Bieber | Artist | Official Charts» (англійською). UK Albums Chart. The Official Charts Company. Процитовано 5 липня 2013.
  90. ↑ End of Year Album Chart Top 100 - 2010. The Official Charts Company. Архів оригіналу за 10 жовтня 2016. Процитовано 13 червня 2015. (англ.)
  91. ↑ Billboard Chart Archive. Billboard. Prometheus Global Media. Архів оригіналу за 15 червня 2011. Процитовано 5 липня 2013. (англ.)
  92. ↑ Danish album certifications – Justin Bieber – My World. IFPI Данія. Процитовано 16 квітня 2021.
  93. ↑ Trofe Oversikt – 2013 (Норвезька) . Міжнародна федерація виробників фонограм Норвегії. Архів оригіналу за 30 січня 2013. Процитовано 12 квітня 2015.
  94. ↑ Portuguese album certifications – Justin Bieber – My World (Португальська) . Associação Fonográfica Portuguesa. Процитовано 20 вересня 2022. {{cite web}}: |archive-url= вимагає |archive-date= (довідка)
  95. ↑ iTunes — Music — My World (Bonus Track Version) by Justin Bieber. iTunes Store (US). Apple Inc. 17 листопада 2009. Архів оригіналу за 24 квітня 2013. Процитовано 5 липня 2013. (англ.)
  96. ↑ iTunes — Music — My World (Bonus Track Version) by Justin Bieber. iTunes Store (CAN). Apple Inc. 17 листопада 2009. Архів оригіналу за 7 січня 2014. Процитовано 5 липня 2013. (англ.)
  97. ↑ iTunes — Music — My World (Bonus Track Version) by Justin Bieber. iTunes Store (AUS). Apple Inc. 20 листопада 2009. Архів оригіналу за 14 березня 2010. Процитовано 5 липня 2013. (англ.)
  98. ↑ iTunes — Music — My World by Justin Bieber. iTunes Store (GB). Apple Inc. 18 січня 2010. Архів оригіналу за 11 листопада 2012. Процитовано 5 липня 2013. (англ.)
  99. ↑ iTunes — Music — My World by Justin Bieber. iTunes Store (FR). Apple Inc. 22 березня 2010. Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 5 липня 2013. (фр.)

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=My_World_(мініальбом)&oldid=41732077