Moschus cupreus
Moschus cupreus — це зникомий вид кабарги з Афганістану, Індії та Пакистану. Спочатку він був описаний як підвид Moschus chrysogaster, але зараз класифікується як окремий вид. Він досягає 60 см у висоту, і тільки самці мають бивні, які вони використовують під час шлюбного сезону, щоб конкурувати за самиць[1].
| Moschus cupreus | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Парнокопитні (Artiodactyla) |
| Родина: | Кабаргові (Moschidae) |
| Рід: | Кабарга (Moschus) |
| Вид: | M. cupreus
|
| Біноміальна назва | |
| Moschus cupreus Grubb, 1982 [1]
| |
Він також знайдений у західному Непалі[2]. Влітку мешкає у віддалених альпійських чагарниках на розрізнених скельних відслоненнях і у верхніх узліссях зімкнутих хвойних лісів на висоті 3000–3500 м, використовуючи незмінно круті схили (≥ 20°). Він перебуває під загрозою зникнення через втрату середовища існування, а також через браконьєрів, які полюють на тварину заради її цінних пахучих залоз[1].
В Афганістані з 1948 до 2009 року не було наукових повідомлень про виявлення кабарги. У червні 2009 року три особини були виявлені в провінції Нурістан, що свідчить про те, що кабарга все ще зберігається в країні, попри нерегульоване полювання, значне вирубування лісів, деградацію середовища існування та відсутність верховенства права. Придатне середовище існування для кашмірського кабарги в Афганістані, площею близько 1300 км2 у суміжних провінціях Нурістан, Кунар і Лагман, дуже фрагментоване[3]. Крім браконьєрства, діяльність людини також впливає на популяцію кашмірського кабарги, оскільки випас худоби, розширення міст і збір деревини шкодять гірському середовищу існування[4][5].
Морфологічна характеристика
ред.Вид досягає довжини тіла від 85 до 100 см, має довжину хвоста від 4 до 6 см і досягає ваги від 12 до 17 кг. Основне забарвлення тварин сіро-буре, часто з легким малюнком світлих плям. На спині є незаплямована ділянка мідно-червоного кольору у формі сідла. Черево світло-сіре, горло і нижні частини передніх і задніх ніг білуваті. Вуха темно-коричневі, їх основи білі. Волоски мають широкі білі основи[6].
Спосіб життя
ред.Майже нічого не відомо про спосіб життя, дієту, розмноження та іншу поведінку виду, але припускають, що істотних відмінностей від гімалайської кабарги (Moschus leucogaster) немає[6].
Примітки
ред.- ↑ а б в г Timmins, R.J.; Duckworth, J.W. (2015). Moschus cupreus. IUCN Red List of Threatened Species. 2015: e.T136750A61979453. doi:10.2305/IUCN.UK.2015-2.RLTS.T136750A61979453.en. Процитовано 16.01.2022.
- ↑ Singh, P.B.; Khatiwada, J.R.; Saud, P.; Jiang, Z. (2019). MtDNA analysis confirms the endangered Kashmir musk deer extends its range to Nepal. Scientific Reports. 9 (1): 4895. Bibcode:2019NatSR...9.4895S. doi:10.1038/s41598-019-41167-4. PMC 6426878. PMID 30894581.
- ↑ Ostrowski, S.; Rahmani, H.; Ali, J.M.; Ali, R.; Zahler, P. (2014). Musk deer Moschus cupreus persist in the eastern forests of Afghanistan. Oryx. 50 (2): 1—6. doi:10.1017/S0030605314000611.
- ↑ Sharief, A.; Dutta, R.; Singh, H.; Kumar, V.; Joshi, B.D.; Chandra, K.; Ramesh, C.; Thakur, M.; Sharma, L.K. (2023). Environmental predictors may change at fine scale habitat suitability modelling: implications for conservation of Kashmir musk deer in three protected areas of Uttarakhand, India. Environmental Science and Pollution Research. 30 (34): 82895—82905. Bibcode:2023ESPR...3082895S. doi:10.1007/s11356-023-28106-7.
- ↑ Sharief, A.; Kumar, V.; Joshi, B.D.; Singh, H.; Bhattacharjee, S.; Dutta, R.; Dar, S.A.; Ramesh, C.; Graham, C.H.; Thakur, M.; Sharma, L.K. (2023). Towards effective conservation planning: integrating landscape modelling to safeguard the future of the endangered Kashmir musk deer in the face of land use change. Frontiers in Ecology and Evolution. 11. doi:10.3389/fevo.2023.1239905.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ а б Colin Groves: Family Moschidae (Musk-deer) in Don E. Wilson, Russell A. Mittermeier: Handbook of the Mammals of the World – Volume 2. Hoofed Mammals. Lynx Editions, 2011, ISBN 978-84-96553-77-4, P. 336–348