Вікіпедія

miR-134

miR-134 (мікроРНК-134) — родина попередників мікроРНК, які беруть участь у посттранскрипційній регуляції експресії генів, впливаючи як на стабільність, так і на трансляцію мРНК. Цікаво, що miR-134 знаходиться в межах найбільшого кластеру мікроРНК характерного для ссавців - кластеру miR-379 ~ 410, який у людини локалізується на довгому плечі 14 хромосоми.[1][2] Транскрипція мікроРНК, як правило, починається з утворення фрагменту довжиною ~ 70 нуклеотидів, який згодом в цитоплазмі розрізається рибонуклеазою Дайсер (Dicer) з отриманням ~ 22 нуклеотидної зрілої мікроРНК.[3] Вирізаним регіоном або ж, зрілим продуктом, miR-134 попередника є мікроРНК mir-134.

Вторинна структура miR-134.

miR-134 є специфічною для мозку мікроРНК. Так, у щурів вона локалізована в нейронах гіпокампа і може опосередковано регулювати розвиток дендритного дерева та утворення синапсів шляхом взаємодії з LIMK1 мРНК.[4][5] Також було визначено, що miR-134 грає важливу роль при патогенезі карциноми людини і бере участь у проліферації пухлинних клітин, апоптозі, вторгненні та метастазуванні, стійкості пухлинних клітин до лікарських засобів.[6]


Функції

ред.

Під час ембріонального розвитку miR-134 регулює проліферацію нервових стовбурових клітин та міграцію нейронів, пригнічуючи експресію CHRDL1 та DCX. miR-134 відіграє важливу роль у диференціації ембріональних стовбурових клітин до клітин центральної нервової системи шляхом пригнічення NANOG.[2]

 
miR-134 впливає на дендритогенез за рахунок взаємодії з PUM2. Підвищена експресія miR-134 блокує трансляцію PUM2. Знижена експресія PUM2, у свою чергу, сприяє синтезу факторів, що стимулюють ріст дендритів (та/або перешкоджає синтезу інгібуючих факторів).[7]

Надмірна експресія miR-134 у клітинах A549 та Calu-3 (клітини раку легень) може сприяти їх проліферації та інгібувати клітинний апоптоз та міграційні характеристики in vitro.[8]

Було показано, що miR-134 регулює морфогенез дендритних шипиків шляхом впливу на LIMK1 та ріст дендритів за участі посттранскрипційного репресору - PUM2. Мутації в LIMK1 пов’язані із синдромом розумової відсталості у людини, а для мишей з дефіцитом PUM2 характерні відхилення у поведінкових реакціях. Також було продемонстровано, що miR-134 грає вирішальну роль в процесах формування пам'яті в гіпокампі та посилення синаптичної пластичності під дією 2,3,5,4'-тетрагідрокси-стильбен-2-O-β-D-глюкозиду у мишей.[6] Доведено роль miR-134 у довготривалій потенціації (LTP) через регуляцію сиртуїну 1 (SIRT1) та в епілептогенезі.[9]

 
Вплив BDNF пригнічує репресивний вплив miR-134 на трансляцію мРНК LIMK1, що призводить до збільшення кількості шипиків.[7]

У електронномікроскопічних дослідженнях in situ було продемонстровано, що miR-134, в основному, локалізується біля основи шипиків на дендритах та на шийках шипиків. Чисельність miR-134 варіює в залежності від морфологічних та функціональних характеристик шипиків і кількість негативно корелює з постульованими стадіями дозрівання шипиків. У молодих нейронах, їх функціональна активність підвищує рівень miR-134, аби сприяти інгібуванню трансляції PUM2, забезпечуючи ріст дендритів. У більш зрілих нейрональних культурах вивільнення нейротропного фактора мозку (BDNF) місцево пригнічує опосередковане miR-134 інгібування трансляції LIMK1. Можна припустити, що ці різні ефекти можуть не лише відображати різні функції miR-134 на різних стадіях розвитку, але також представляти механізм нейронального гомеостазу у відповідь на збільшення або зниження активності нейронів.[10]

Вважається, що підвищений глобальний рівень miR-134 у відповідь на активність нейронів може грати роль у процесі синаптичного масшабування (механізм, який зменшує середню амплітуду постсинаптичних відповідей, щоб утримувати загальну збудливість нейронів у фізіологічному діапазоні) шляхом обмеження формування шипиків. Окрім того, синаптична активність призводить до секреції BDNF, який може локально блокувати активність miR-134. Ці дві форми регуляції miR-134, що залежать від нейрональної активності, роблять можливою потенціацію окремих активних синапсів у нейроні без шкоди для нейронального гомеостазу.[10][7]

Роль у патогенезі захворювань

ред.

miR-134 залучена до патогенезу багатьох захворювань, включаючи рак, епілепсію та ішемію.

miR-134 та рак

ред.

Роль miR-134 при патогенезі раку є двоякою, оскільки вона не тільки функціонує як репресор пухлин, але також може діяти як промотор раку. miR-134 вважається супресором раку, оскільки пригнічує проліферацію ракових клітин та сприяє їх апоптозу, а також допомагає виживанню пацієнтів. Однак, miR-134 може грати негативну роль при ракових захворюваннях, спричиняючи пухлиногенез, ріст ракових клітин та посилення метастазування.[6]

Liu та колеги виявили, що рівень miR-134 помітно знижується в клітинах карциноми нирки, і відновлення експресії даної мікроРНК стримує проліферацію ракових клітин, впливаючи на фази клітинного циклу G0 / G1. Надмірна експресія miR-134 також може перешкоджати формуванню метастаз в клітинах пухлини ендометрію. Окрім того, miR-134 може також впливати на резистентність до ліків за рахунок взаємодії з ABCC1 у клітинах раку молочної залози; також вона бере участь у формуванні резистентності до лікарських засобів в клітинах карциноми яєчників, що дає підстави припустити, що механізми через які miR-134 залучена до патогенезу раку для різних видів карцином можуть бути різноманітними. Вплив miR-134 націлений на декілька генів у пухлинах, таких як KRAS, STAT5B, Nanog, FOXM1, EGFR тощо (Таблиця 1).

Таблиця 1. Порушення регуляції miR-134 при різних ракових захворюваннях та її гени-мішені[6]
miR-134 ↓ Таргетний ген miR-134 ↑ Таргетний ген
Рак легень ген DPYD Недрібноклітинний рак легенів ген YKT6
Недрібноклітинний рак легенів гени CCND1, FOXM1, EGFR Рак голови та шиї ген WWOX
Гліома ген KRAS
Гліобластома гени KRAS, STAT5B, NANOG
Рак молочної залози гени C/EBPα, HER2
Рак нирки ген KRAS
Колоректальний рак гени EGFR, PIK3CA
Рак печінки гени KRAS, ITGB1
Рак ендометрію ген POGLUT1

Було встановлено, що miR-134 сприяє апоптозу клітин недрібноклітинного раку легенів, підвищуючи вихід каспази-3 і каспази-7 та зменшуючи експресію білка Bcl2.[11] У дослідженнях in vitro було показано роль miR-134 в апоптозі клітин шляхом інгібування клітинного циклу, тоді як рівень розщепленого PARP, який є ознакою апоптозу клітин, був підвищений у експериментах in vivo.[12] STAT5B і KRAS у дослідженнях були ідентифіковані як відповідні гени-мішені miR-134, оскільки дана мікроРНК пригнічувала експресію STAT5B і KRAS у клітинах гліобластоми.[13] Подібне явище спостерігалося і в іншому дослідженні гліобластоми, яке також підтвердило за допомогою проточної цитометрії, що miR-134 посилює апоптоз клітин.[14] Однак, у випадку дрібноклітинного раку легенів miR-134 зменшує апоптоз пухлинних клітин, і після лікування за допомогою анти-miR-134 спостерігався зворотний результат.[15]

Щодо процесу метастазування, то і в цьому процесі miR-134 має вагому роль при патогенезі ракових захворювань. Так, для різних клітинних ліній недрібноклітинного раку легень висока експресія miR-134 погіршувала вторгнення ракових клітин, що може бути обумовлено її впливом на епітеліально-мезенхімальний перехід.[16] У гліомі, після зараження клітинної лінії U251 miR-134, вторгнення клітин помітно зменшувалося завдяки взаємодії KRAS та miR-134. [17] В іншому дослідженні надмірна експресія miR-134 суттєво пригнічувала інвазію клітин гліобластоми U87 і метастазування шляхом взаємодії miR-134 з мРНК NANOG.[18]

YKT6, білок SNARE, корелює з розвитком клітин раку молочної залози, його рівень підвищений у хворих на рак молочної залози з мутацією p53.[19][20] Було виявлено, що YKT6 є ключовою молекулою в регуляції вивільнення екзосом у клітинах раку легенів і, що регулюється за участі miR-134 та miR-135b.[21]

miR-134 та епілепсія

ред.

Підвищена експресія miR-134 спостерігалася у декількох експериментальних моделях епілепсії та у виділеній скроневій частці мозку у хворих на епілепсію. Також було продемонстровано, що зменшення експресії мікроРНК-134 у мозку гризунів за допомогою антисмислових олігонуклеотидів може збільшити пороги судом і послабити епілептичний статус. Тобто, пригнічення мікроРНК-134 після епілептичного снападу може сильно знизити частоту спонтанних повторних нападів. Окрім того, також повідомлялося про зміну рівня miR-134 у плазмі крові у пацієнтів з епілепсією, що дозволяє припустити, що мікроРНК-134 може мати діагностичне значення як біомаркер захворювання.[22]

У дослідженні Jimenez-Mateos разом з колегами показали, що пригнічення експресії miR-134 in vivo з використанням антагомірів (анти-мікроРНК) зменшує щільність дендритних шипиків у пірамідному шарі зони СА3 гіпокампа на 21%, що зробило мишей несприйнятливими до нападів та травм гіпокампа, спричинених епілептичним статусом. Зменшення рівня miR-134 після епілептичного статусу у мишей зменшило виникнення спонтанних нападів більш ніж на 90% і пом'якшило супутні патології після епілепсії скроневої частки. Таким чином, замовчування генів miR-134 надає тривалу супресивну та нейропротекторні дію у випадку епілепсії.[23]

miR-134 та ішемія

ред.

МікроРНК-134 є специфічною для мозку мікроРНК і по-різному експресується в тканинах мозку, що зазнали ішемічної травми. Однак, основний механізм miR-134 у регуляції ішемічної травми головного мозку залишається недостатньо вивченим. У дослідженні з використанням моделі киснево-глюкозної депривації (ГКД) нейронів гіпокампа in vitro, було виявлено, що надмірна експресія miR-134, опосередкована зараженням рекомбінантним аденоасоційованим вірусом (AAV), суттєво сприяє загибелі нейронів, спричиненій ГКД / реоксигенацією, тоді як інгібування miR-134 забезпечувало захисні ефекти проти загибелі клітин, індукованої ГКД / реоксигенацією. Більше того, експресія CREB - білок, що зв’язує циклічний АМФ (cAMP), який є передбачуваною мішенню miR-134, є зниженою чи підвищеною за рахунок надмірної експресії або інгібування miR-134, відповідно. Пряма взаємодія між miR-134 та 3′-нетрансльованою областю (UTR) мРНК CREB була підтверджена подвійним аналізом репортера люциферази. Надмірна експресія miR-134 також пригнічувала експресію нейротропного фактора мозку (BDNF) та регулятора апоптозу Bcl-2, тоді як інгібування miR-134 збільшувало експресію BDNF та Bcl-2 у нейронах після ГКД / реоксигенації. Цікаво, що нокдаун CREB за допомогою CREB міРНК скасував захисний ефект анти-miR-134 щодо клітин, уражених внаслідок індукованої ГКД / реоксигенацією. Тобто припускається, що зниження експресії miR-134 пом'якшує наслідки ішемічного ушкодження за рахунок посилення експресії CREB та BDNF, що може бути потенційною терапевтичною мішенню при ішемічному ушкоджені мозку.[24]

Бази данних про miR-134

ред.
Таблиця 2. Ідентифікатори miR-134 у базах даних
Назва бази данних Ідентифікатор мікроРНК
Rfam RF00699
miRBase MI0000474 [Архівовано 26 вересня 2020 у Wayback Machine.]
miRBase family MIPF0000112 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
NCBI Gene 406924 [Архівовано 16 червня 2020 у Wayback Machine.]
HGNC 31519 [Архівовано 2 грудня 2019 у Wayback Machine.]

Примітки

ред.
  1. ↑ Landgraf, Pablo; Rusu, Mirabela; Sheridan, Robert; Sewer, Alain; Iovino, Nicola; Aravin, Alexei; Pfeffer, Sébastien; Rice, Amanda; Kamphorst, Alice O. (29 червня 2007). A Mammalian microRNA Expression Atlas Based on Small RNA Library Sequencing. Cell (English) . Т. 129, № 7. с. 1401—1414. doi:10.1016/j.cell.2007.04.040. ISSN 0092-8674. PMC 2681231. PMID 17604727. Процитовано 12 жовтня 2020.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  2. ↑ а б Rajman, Marek; Schratt, Gerhard (1 липня 2017). MicroRNAs in neural development: from master regulators to fine-tuners. Development (англ.). Т. 144, № 13. с. 2310—2322. doi:10.1242/dev.144337. ISSN 0950-1991. Процитовано 12 жовтня 2020.
  3. ↑ Ambros, Victor (2001-12). microRNAs. Cell (англ.). Т. 107, № 7. с. 823—826. doi:10.1016/S0092-8674(01)00616-X. Архів оригіналу за 6 жовтня 2020. Процитовано 11 жовтня 2020.
  4. ↑ Schratt, Gerhard M.; Tuebing, Fabian; Nigh, Elizabeth A.; Kane, Christina G.; Sabatini, Mary E.; Kiebler, Michael; Greenberg, Michael E. (2006-01). A brain-specific microRNA regulates dendritic spine development. Nature (англ.). Т. 439, № 7074. с. 283—289. doi:10.1038/nature04367. ISSN 1476-4687. Архів оригіналу за 7 листопада 2020. Процитовано 12 жовтня 2020.
  5. ↑ Tai, Hwan-Ching; Schuman, Erin M. (21 лютого 2006). MicroRNA: MicroRNAs Reach out into Dendrites. Current Biology (English) . Т. 16, № 4. с. R121—R123. doi:10.1016/j.cub.2006.02.006. ISSN 0960-9822. PMID 16488859. Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 12 жовтня 2020.
  6. ↑ а б в г Pan, Jing-Yu; Zhang, Feng; Sun, Cheng-Cao; Li, Shu-Jun; Li, Guang; Gong, Feng-Yun; Bo, Tao; He, Jing; Hua, Rui-Xi (17 березня 2017). miR-134: A Human Cancer Suppressor?. Molecular Therapy - Nucleic Acids (English) . Т. 6. с. 140—149. doi:10.1016/j.omtn.2016.11.003. ISSN 2162-2531. PMC 5363400. PMID 28325280. Процитовано 12 жовтня 2020.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  7. ↑ а б в Khudayberdiev, Sharof; Fiore, Roberto; Schratt, Gerhard (2009-09). MicroRNA as modulators of neuronal responses. Communicative & Integrative Biology (англ.). Т. 2, № 5. с. 411—413. doi:10.4161/cib.2.5.8834. ISSN 1942-0889. PMC 2775236. PMID 19907703. Архів оригіналу за 25 травня 2021. Процитовано 15 жовтня 2020.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  8. ↑ Zhang, Xiaoying; Wang, Hui; Zhang, Sheng; Song, Jie; Zhang, Yupei; Wei, Xiujuan; Feng, Zhichun (2012). MiR-134 functions as a regulator of cell proliferation, apoptosis, and migration involving lung septation. In Vitro Cellular & Developmental Biology. Animal. Т. 48, № 2. с. 131—136. ISSN 1071-2690. Архів оригіналу за 13 жовтня 2020. Процитовано 12 жовтня 2020.
  9. ↑ Chai, S.; Cambronne, X. A.; Eichhorn, S. W.; Goodman, R. H. (29 жовтня 2013). MicroRNA-134 activity in somatostatin interneurons regulates H-Ras localization by repressing the palmitoylation enzyme, DHHC9. Proceedings of the National Academy of Sciences (англ.). Т. 110, № 44. с. 17898—17903. doi:10.1073/pnas.1317528110. ISSN 0027-8424. PMC 3816481. PMID 24127608. Процитовано 12 жовтня 2020.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  10. ↑ а б Park, Ikbum; Kim, Hyun Jin; Kim, Youngkyu; Hwang, Hye Sung; Kasai, Haruo; Kim, Joung-Hun; Park, Joon Won (7 травня 2019). Nanoscale imaging reveals miRNA-mediated control of functional states of dendritic spines. Proceedings of the National Academy of Sciences (англ.). Т. 116, № 19. с. 9616—9621. doi:10.1073/pnas.1819374116. ISSN 0027-8424. PMC 6511049. PMID 31019087. Архів оригіналу за 19 жовтня 2020. Процитовано 15 жовтня 2020.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  11. ↑ Sun, Cheng-Cao; Li, Shu-Jun; Li, De-Jia (14 червня 2016). Hsa-miR-134 suppresses non-small cell lung cancer (NSCLC) development through down-regulation of CCND1. Oncotarget (англ.). Т. 7, № 24. с. 35960—35978. doi:10.18632/oncotarget.8482. ISSN 1949-2553. PMC 5094975. PMID 27166267. Процитовано 20 жовтня 2020.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  12. ↑ Qin, Qin; Wei, Furong; Zhang, Jianbo; Wang, Xingwu; Li, Baosheng (2016-10). miR‐134 inhibits non‐small cell lung cancer growth by targeting the epidermal growth factor receptor. Journal of Cellular and Molecular Medicine (англ.). Т. 20, № 10. с. 1974—1983. doi:10.1111/jcmm.12889. ISSN 1582-1838. PMC 4891324. PMID 27241841. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 20 жовтня 2020.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  13. ↑ Zhang, Y; Kim, J; Mueller, A C; Dey, B; Yang, Y; Lee, D-h; Hachmann, J; Finderle, S; Park, D M (2014-05). Multiple receptor tyrosine kinases converge on microRNA-134 to control KRAS, STAT5B, and glioblastoma. Cell Death & Differentiation (англ.). Т. 21, № 5. с. 720—734. doi:10.1038/cdd.2013.196. ISSN 1350-9047. PMC 3978301. PMID 24440911. Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 20 жовтня 2020.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  14. ↑ Niu, Chao Shi; Yang, Yang; Cheng, Chuan-Dong (2013-05). MiR-134 regulates the proliferation and invasion of glioblastoma cells by reducing Nanog expression. International Journal of Oncology (англ.). Т. 42, № 5. с. 1533—1540. doi:10.3892/ijo.2013.1844. ISSN 1019-6439. PMC 3661226. PMID 23467648. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 20 жовтня 2020.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  15. ↑ Chen, Tianjun; Gao, Fei; Feng, Sifang; Yang, Tian; Chen, Mingwei (2015-08). MicroRNA-134 regulates lung cancer cell H69 growth and apoptosis by targeting WWOX gene and suppressing the ERK1/2 signaling pathway. Biochemical and Biophysical Research Communications (англ.). Т. 464, № 3. с. 748—754. doi:10.1016/j.bbrc.2015.07.021. Архів оригіналу за 7 червня 2018. Процитовано 20 жовтня 2020.
  16. ↑ Li, Jipeng; Wang, Yiping; Luo, Jianping; Fu, Zhongming; Ying, Jianfei; Yu, Yanhong; Yu, Wanjun (19 жовтня 2012). miR-134 inhibits epithelial to mesenchymal transition by targeting FOXM1 in non-small cell lung cancer cells. FEBS Letters (англ.). Т. 586, № 20. с. 3761—3765. doi:10.1016/j.febslet.2012.09.016. Процитовано 20 жовтня 2020.
  17. ↑ Zhao, Yuguang; Pang, Dong; Wang, Cui; Zhong, Shijiang; Wang, Shuang (2016-08). MicroRNA-134 modulates glioma cell U251 proliferation and invasion by targeting KRAS and suppressing the ERK pathway. Tumor Biology (англ.). Т. 37, № 8. с. 11485—11493. doi:10.1007/s13277-016-5027-9. ISSN 1010-4283. Процитовано 20 жовтня 2020.
  18. ↑ Niu, Chao Shi; Yang, Yang; Cheng, Chuan-Dong (1 травня 2013). MiR-134 regulates the proliferation and invasion of glioblastoma cells by reducing Nanog expression. International Journal of Oncology. Т. 42, № 5. с. 1533—1540. doi:10.3892/ijo.2013.1844. ISSN 1019-6439. PMC 3661226. PMID 23467648. Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 20 жовтня 2020.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  19. ↑ See, Kay Choong; Lee, Pyng (2011-12). Advances in the diagnosis of pleural disease in lung cancer. Therapeutic Advances in Respiratory Disease (англ.). Т. 5, № 6. с. 409—418. doi:10.1177/1753465811408637. ISSN 1753-4658. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 20 жовтня 2020.
  20. ↑ Ooe, Asako; Kato, Kikuya; Noguchi, Shinzaburo (23 січня 2007). Possible involvement of CCT5, RGS3, and YKT6 genes up-regulated in p53-mutated tumors in resistance to docetaxel in human breast cancers. Breast Cancer Research and Treatment (англ.). Т. 101, № 3. с. 305—315. doi:10.1007/s10549-006-9293-x. ISSN 0167-6806. Процитовано 20 жовтня 2020.
  21. ↑ Ruiz-Martinez, Marc; Navarro, Alfons; Marrades, Ramón M.; Viñolas, Nuria; Santasusagna, Sandra; Muñoz, Carmen; Ramírez, Josep; Molins, Laureano; Monzo, Mariano (9 серпня 2016). YKT6 expression, exosome release, and survival in non-small cell lung cancer. Oncotarget (англ.). Т. 7, № 32. с. 51515—51524. doi:10.18632/oncotarget.9862. ISSN 1949-2553. PMC 5239493. PMID 27285987. Процитовано 22 жовтня 2020.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  22. ↑ Morris, Gareth; Reschke, Cristina R.; Henshall, David C. (2019-07). Targeting microRNA-134 for seizure control and disease modification in epilepsy. EBioMedicine (англ.). Т. 45. с. 646—654. doi:10.1016/j.ebiom.2019.07.008. PMC 6642437. PMID 31300345. Архів оригіналу за 16 лютого 2020. Процитовано 22 жовтня 2020.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  23. ↑ Jimenez-Mateos, Eva M; Engel, Tobias; Merino-Serrais, Paula; McKiernan, Ross C; Tanaka, Katsuhiro; Mouri, Genshin; Sano, Takanori; O'Tuathaigh, Colm; Waddington, John L (2012-07). Silencing microRNA-134 produces neuroprotective and prolonged seizure-suppressive effects. Nature Medicine (англ.). Т. 18, № 7. с. 1087—1094. doi:10.1038/nm.2834. ISSN 1078-8956. PMC 3438344. PMID 22683779. Архів оригіналу за 25 травня 2021. Процитовано 22 жовтня 2020.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  24. ↑ Huang, Weidong; Liu, Xiaobin; Cao, Jie; Meng, Facai; Li, Min; Chen, Bo; Zhang, Jie (2015-04). miR-134 Regulates Ischemia/Reperfusion Injury-Induced Neuronal Cell Death by Regulating CREB Signaling. Journal of Molecular Neuroscience (англ.). Т. 55, № 4. с. 821—829. doi:10.1007/s12031-014-0434-0. ISSN 0895-8696. Процитовано 22 жовтня 2020.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=MiR-134&oldid=39136995