Metachirus
Metachirus — рід ссавців з родини опосумових.
| Metachirus | |
|---|---|
.jpg)
| |
| Metachirus nudicaudatus | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Інфраклас: | Сумчасті (Marsupialia) |
| Ряд: | Опосумоподібні (Didelphimorphia) |
| Родина: | Опосумові (Didelphidae) |
| Підродина: | Didelphinae |
| Триба: | Metachirini Reig et al., 1987 |
| Рід: | Metachirus Burmeister, 1854 |
| |
 Вікісховище: Metachirus
| |
Морфологічна характеристика
ред.Голова й тулуб завдовжки 190—310 мм, хвіст завдовжки 195—390 мм, середня вага самців становить 490 грамів, а самиць — 350. Волосяний покрив короткий, щільний, шовковистий, на спині (часто темніє, коли наближається до крупа, і світлішає з боків) може змінюватися в залежності від місця проживання від червонуватого до жовтувато-коричневого й може мати тонкі бліді смуги вздовж спини; на черевній частині жовтуватого чи жовтувато-коричневого чи сірого забарвлення. Лице у них темне, майже чорне в деяких особин. Є білясті плями над кожним оком, мордочка та щоки бліді. Очі оточують червонувато-коричневі товсті смуги. Вуха коричневі й безволосі. Хвіст із рідкою шерстю довший за голову й тулуб і виглядає коричнюватим з білим кінчиком. Лапи білуваті[1][2].
Середовище проживання
ред.Metachirus мають ареал в Центральній і Південній Америці, від південної Мексики через Коста-Рику, Нікарагуа, Панаму, Болівію, Колумбію, Венесуелу на південь до пн.-сх. Бразилії, Парагваю й Аргентини, на схід до Гаяни, Французької Гвіани та Суринаму й на захід до Перу й Еквадору. Живуть від рівня моря до понад 2100 м. Середовища проживання включають і надвологі ліси рестінга[en], і серрадо, і прибережні ліси, і чагарники чи вторинні ліси з рідким підліском, але зазвичай вони селяться в районах із густим підліском[1][2][3].
Спосіб життя
ред.Це наземні, обережні, нічні (також можуть збільшити свою активність після дощу) й солітарні тварини, які створюють кулясті гнізда із сухого листя та гілок у лісовій підстилці та між корінням дерев. Переважно комахоїдні, загалом же споживають тарганів, мурах, жуків, термітів, багатоніжок, коників, мух, цикад, вуховерток, раків, равликів, павуків, фрукти, насіння, дрібних хребетних (ссавці, рептилії, амфібії), а також яйця. Хижаками є різні види сов й гарпії; також потрапляють під колеса автомобільного транспорту.
Життєвий цикл
ред.Наразі мало інформації стосовно репродукції. Ймовірно, розмножуються протягом вологого сезону, з жовтня по квітень. Ймовірно, мають 2 виводки на рік (від 1 до 9, у середньому 5 дитинчат у виводку). Самиці не мають мішка, але замість цього мають одну бічну шкірну складку на череві з 5, 7 чи 9 молочними залозами. Максимальна тривалість життя оцінюється в 3–4 роки[1][2].
Систематика
ред.Metachirus[4]
- вид Metachirus aritanai
- вид Metachirus myosuros (раніше — Metachirus nudicaudatus myosuros)
- вид Metachirus nudicaudatus
Примітки
ред.- ↑ а б в Nowak R. M. Walker's mammals of the world. — JHU Press, 1999. — Т. 1. — С. 24, 25. — ISBN 0801857899. (англ.)
- ↑ а б в Siciliano Martina, L. (2014). Metachirus nudicaudatus. Animal Diversity Web. Архів оригіналу за 19 липня 2019. Процитовано 14.03.2022. (англ.)
- ↑ Brito, D.; Astúa, D.; Lew, D.; de la Sancha, N. (2021). Metachirus nudicaudatus. The IUCN. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 14.03.2022. (англ.)
- ↑ Mammal Diversity Database. American Society of Mammalogists. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 14.03.2022.