Месомис (Mesomys)  — рід гризунів родини щетинцевих. Види, що утворюють рід проживають у північній половині Південної Америки. Члени роду головним чином знайдені в амазонській частині Бразилії, в Колумбії, Перу, Еквадорі, Гвіані, і півдні Венесуели. Вони пов'язані з багатошаровими тропічними вічнозеленими лісами до 1,950 м над рівнем моря.

Mesomys
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Мишоподібні (Rodentia)
Родина: Щетинцеві (Echimyidae)
Підродина: Echimyinae
Триба: Echimyini
Рід: Mesomys
Wagner, 1846
Вікісховище: Mesomys

Етимологія ред.

грец. Mesos — «середній», грец. mys — родовий відмінок від myos — «миша», отже, Mesomys — «середня миша».

Морфологія ред.

Морфометрія. Довжина голови й тіла: 150—200, довжина хвоста: 120—220.

Опис. Спина забарвлена у якийсь із відтінків коричневого. Колюче волосся на спині погруповане, даючи ефект «солі й перцю» (маленькі темні плями на світлих областях і маленькі світлі плями на темних областях), коли поверхня спини розгладжена, ці колючки стають набагато очевиднішими, ніж в Proechimys. Нижня частина тіла від жовто-коричневої до білої. Хвіст із рідким волоссям, злегка розпушений на кінці і не двоколірний.

Поведінка ред.

Ці голчасті пацюки ведуть нічний і деревний спосіб життя, але часто харчуються на землі. Вони можуть влаштовувати гніздо у сплетіннях виноградної лози доволі близько до землі. Самки народжують одне дитинча, що народжується з хутром і з відкритими очима.

Систематика ред.

  • Рід Mesomys
    • Вид Mesomys hispidus (голчастий деревний щур)
    • Вид Mesomys leniceps (кудлатоголовий голчастий деревний щур)
    • Вид Mesomys occultus (пухнастохвостий голчастий деревний щур)
    • Вид Mesomys stimulax (суринамський голчастий деревний щур)

Посилання ред.

  • Вебсайт [Архівовано 16 серпня 2013 у WebCite] МСОП
  • Вебсайт Еквадорського Папського Католицького Університету
  • John Frederick Eisenberg, Kent Hubbard Redford Mammals of the Neotropics: The central neotropics: Ecuador, Peru, Bolivia, Brazil — University of Chicago Press, 1999, p. 490