Меланостомієві

Photonectes margarita

Біологічна класифікація

Домен:	Ядерні (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Підцарство:	Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип:	Хордові (Chordata)
Підтип:	Черепні (Craniata)
Надклас:	Щелепні (Gnathostomata)
Клас:	Променепері (Actinopterygii)
Підклас:	Новопері (Neopterygii)
Інфраклас:	Костисті риби (Teleostei)
Надряд:	Stenopterygii (дискусійний)
Ряд:	Голкоротоподібні (Stomiiformes)
Родина:	Стомієві (Stomiidae)
Підродина:	Меланостомієві (Melanostomiinae) Parr, 1927

Роди

Melanostomiinae
- Bathophilus Giglioli, 1882
- Chirostomias Regan & Trewavas, 1930
- Diplostomias Kotthaus, 1967
- Echiostoma Lowe, 1843
- Eustomias Vaillant in Filhol, 1884
- Flagellostomias Parr, 1927
- Grammatostomias Goode & Bean, 1896
- Leptostomias Gilbert, 1905
- Melanostomias Brauer, 1902
- Odontostomias Norman, 1930
- Opostomias Günther, 1887
- Parabathophilus Matallanas, 1984
- Photonectes Günther, 1887
- Tactostoma Bolin, 1939
- Thysanactis Regan & Trewavas, 1930
- Trigonolampa Regan & Trewavas, 1930
- Bathysphaera Beebe, 1932
- Pachystomias Günther, 1887

Посилання

Віківиди:	Melanostomiinae
ITIS:	622318
NCBI:	319447

Меланостомієві (Melanostomiinae) — підродина голкоротоподібних риб родини Стомієві (Stomiidae), раніше розглядалась як окрема родина Melanostomiidae.

Опис ред.

Характерною рисою групи є будова передніх хребців: у деяких видів вони майже скорочені й у всіх хоча б небагато змінені так, щоб збільшити рухливість голови.

Голова й тіло меланостомієвих вкриті маленькими фотофорами, а більші світні органи розташовуються двома поздовжніми рядами з кожної сторони уздовж нижньої частини тіла. За очима знаходиться досить велика світна залоза, причому в самок деяких видів вона менша, ніж у самців, або навіть відсутня. Крім перерахованих органів, у меланостомієвих світиться також потовщення на кінці вусика й слизова тканина, що покриває різні ділянки тіла й плавці. Вдавалося протягом шести годин спостерігати в акваріумі світіння одного з видів меланостомієвих – Echiostoma barbatum. Виявилося, що ця риба може контролювати світіння заочноямкової залози, що спалахує іноді яскравим рожевим світлом, тоді як в інший час її світло було теж досить яскравим, але зеленувато-білим. Світло, що випускається великими фотофорами, залежно від віку риби може бути різним – від рожевого до темно-червоного кольору. Дрібні фотофори на голові й тілі світяться рожевим або пурпурним, а тіло й плавці – зеленуватим світлом.

Поширення ред.

Поширені меланостомієві дуже широко й зустрічаються у всіх океанах, крім Північного Льодовитого. Різні види підродини були спіймані на різних глибинах, від поверхні до 4500 м, але більшість із них живе не глибше 1000 м. Розміри їхні, як і більшості глибоководних пелагічних риб, невеликі, і найбільші ледь досягають 40 см. Можливо, правда, що в глибинах океану живуть і набагато більші меланостомієві. Під час свого двадцятого занурення в батисфері 22 вересня 1932 році біля Бермудських островів американський іхтіолог Вільям Біб бачив на глибині 700 м дві риби завдовжки біля двох метрів, які належали, цілком ймовірно, до цієї родини.

Спосіб життя ред.

Живляться меланостомієві порівняно великими планктонними безхребетними й дрібною рибою. Не раз у їхніх шлунках знаходили міктофових (родина Myctophidae) і циклотон (родина Gonostomidae), довжина яких становила біля половини довжини риб, що їх з'їли. У свою чергу багато меланостомієвих самі служать їжею більшим хижакам – марлінам, тунцям тощо.