Яструб новогвінейський

вид птахів
(Перенаправлено з Megatriorchis doriae)
Яструб новогвінейський

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Яструбоподібні (Accipitriformes)
Родина: Яструбові (Accipitridae)
Підродина: Яструбині (Accipitrinae)
Рід: Новогвінейський яструб (Megatriorchis)
Salvadori & D'Albertis, 1875
Вид: Яструб новогвінейський
Megatriorchis doriae
Salvadori & D'Albertis, 1875
Посилання
Вікісховище: Megatriorchis doriae
Віківиди: Megatriorchis doriae
EOL: 912811
ITIS: 175523
МСОП: 22695706
NCBI: 1458047

Яструб новогвінейський[2] (Megatriorchis doriae) — вид хижих яструбоподібних птахів родини яструбових (Accipitridae)[3]. Ендемік Нової Гвінеї. Єдиний представник монотипового роду Новогвінейський яструб (Megatriorchis). Вид названий на честь італійського натураліста Джакомо Доріа.

Опис

ред.

Новогвінейський яструб досягає довжини 69 см і є одним з найбільших яструбів. Верхня частина тіла птаха має сірувато-коричневе забарвлення, потилицею і спиною проходить чорна смуга. Нижня частина тіла білувата, за очима чорні смуги. Райдужки темно-карі, дзьоб чорнуватий, лапи зеленувато-жовті. Виду не притаманний статевий диморфізм, хоча самки дещо більші за самців.

Поширення і екологія

ред.

Новогвінейські яструби мешкають на Новій Гвінеї та на сусідньому острові Батанта. Вони переважно живуть у вологих рівнинних тропічних лісах на висоті до 1100 м над рівнем моря, іноді трапляються в мангрових лісах та в гірських тропічних лісах на висоті до 1400 м над рівнем моря.

Поведінка

ред.

Новогвінейські яструби харчуються птахами, зокрема малими дивоптахами, та іншими дрібними тваринами. Гніздяться в кронах дерев.

Збереження

ред.

МСОП вважає стан збереження цього виду близьким до загрозливого. Новогвінейський яструб внесений до Додатку II Конвенції СІТЕС.

Примітки

ред.
  1. BirdLife International (2016). Megatriorchis doriae. Архів оригіналу за 3 жовтня 2021. Процитовано 3 жовтня 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). Hoatzin, New World vultures, Secretarybird, raptors. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 5 жовтня 2021. Процитовано 03 October 2021.