Вікіпедія

Mamy Blue

Mamy Blue (з фр. — туга за мамою; англ. blue — смуток, туга) — пісня, написана в 1970 році французьким композитором Юбером Жиро. В англомовних країнах назва пісні зазвичай пишеться як «Mammy Blue».

Mamy Blue
Формат творчої роботи пісня
Країна походження  Франція
Мова твору або назви французька
Дата публікації 1971
Композитор Юбер Жироd
Автор слів Юбер Жироd і Phil Trimd

Історія ред.

Історія пісні «Mamy Blue» почалася в Парижі в автомобільній пробці. Застряглий в ній французький композитор Юбер Жиро склав мелодію і текст, який можна перекласти і як «Туга за мамою», і як «Мама, я сумую». Спочатку пісня була записана французькою. мовою. У ній герой згадує, як в юності залишив рідну домівку, навіть не попрощавшись з матір'ю. Після довгих поневірянь він повертається і знаходить будинок спорожнілим. Мати, судячи з усього, померла, і нікому навіть сказати «пробач».

Версії ред.

Вважається, що першою її виконала починаюча італійська співачка Івана Спанья. Зробила вона це італійською мовою під ритмічні рифи акустичної гітари[1].

У травні 1971 французький продюсер Ален Мійо (фр. Alain Milhaud), який проживав в Іспанії, придбав пісню для своїх підопічних — популярної групи Pop-Tops. При цьому записувати «Mamy Blue» іспанська група і французький продюсер вирішили в Лондоні[2]. Переклад пісні з італійської на англійську мову зробив фронтмен Pop-Tops Філ Трім (англ. Phil Trim), в результаті чого в назві з'явилася друга «m» — «Mammy Blue». Пізніше він написав і іспанський варіант.

У Франції записали відразу дві версії. Англомовну виконав співак Джоел Дейд, а франкомовну — співачка Ніколетта. Версія Дейда з англійським текстом Філа Тріма була записана в Olympic Sound Studio в Лондоні і студії Decca в Парижі з Воллі Стоттом (англ. Wally Stott) в якості аранжувальника, а версія Ніколетти була випущена самим Юбером Жиро і стала першим записом цієї пісні французькою мовою[1].

Якщо Дейд і Pop-Tops заспівали цю пісню по-блюзовому хрипко, то у Ніколетти голос тремтів. Більший успіх здобули англомовні версії: вони очолили французький хіт-парад, потрапили в Топ-40 Британії, а Pop-Tops навіть потрапили в американські чарти на 57-е місце. Версія ж Ніколетти в рідній Франції дісталася лише до 4-го місця. Незважаючи на це, сам композитор вважав, що саме Ніколетта виконала пісню так, як він її бачив.

Незабаром «Mammy Blue» виспівували вже по всій Європі — в тому числі і в СРСР. Першим виконавцем російськомовної версії (російський текст Полонського) в 1971—1972 роках був Еміль Горовець. У 1973 році пісня вийшла у виконанні Мусліма Магомаєва — іспанською мовою, назву перекладали як «Сумна мама». Другу російськомовну версію — «Где же ты, мама?»- першим виконав ВІА Весёлые ребята з солістом Олександром Лерманом.

Український варіант пісні у 2010 році випустила Ліля Ваврін у дуеті з Андрієм Заліско (альбом «Не треба сліз»)[3].

Виконавці пісні ред.

Крім того, слова і мотив пісні використовуються в угорсько-циганських мелодіях, наприклад у Догоша Робі, Короді Йозсі та інших.

Інструментальна композиція ред.

Примітки ред.

  1. ↑ а б Billboard vol 78 #2 (15 January 1972) p. 40
  2. ↑ Pop Tops – Mamy Blue на Discogs.com (англ.)
  3. ↑ Слова, текст, акорди "Mamy Blue" - Ліля Ваврін, Андрій Заліско - Українські пісні. www.pisni.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 1 січня 2021.
  4. ↑ Грустная Мама 1972 г. Vinyl, 7", 33⅓ RPM, Mono Мелодия — 33Д-00032919. Архів оригіналу за 20 лютого 2021. Процитовано 1 січня 2021.
  5. ↑ vedi scheda on line Mamy Blue/Prigioniera. Архів оригіналу за 15 січня 2019. Процитовано 1 січня 2021.
  6. ↑ Александр Лерман на сайте «Васильевский остров» (проект «Ностальгия»). Архів оригіналу за 16 січня 2012. Процитовано 1 січня 2021.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Mamy_Blue&oldid=35916085