Mammillaria neopalmeri
Mammillaria neopalmeri (укр. Мамілярія Пальмера нова, мамілярія неопалмері)[1] — сукулентна рослина з роду мамілярія (Mammillaria) родини кактусових (Cactaceae).
| Mammillaria neopalmeri | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Порядок: | Гвоздикоцвіті (Caryophyllales) |
| Родина: | Кактусові (Cactaceae) |
| Підродина: | Cactoideae |
| Рід: | Мамілярія (Mammillaria) |
| Вид: | M. neopalmeri
|
| Біноміальна назва | |
| Mammillaria neopalmeri | |
Історія
ред.Вид вперше описаний американським ботаніком Робертом Теодором Крейгом[es] (англ. Robert Theodore Craig, 1902—1986) у 1945 році у виданні англ. «The Mammillaria Handbook».[2]
Етимологія
ред.Видова назва походить від грец. neos — «новий» і palmeri щоб уникнути омоніму для заміненого імені Mammillaria palmeri[3] Mammillaria palmeri була названа на честь американського ботаніка Едварда Пальмера[en] (англ. Edward Palmer, 1829—1911).[4].
Ареал і екологія
ред.Mammillaria neopalmeri є ендемічною рослиною Мексики. Ареал розташований на острові Сан-Беніто, штат Баха-Каліфорнія. Повідомлялося також, що цей вид зустрічався на острові Гвадалупе і, можливо, на острові Седрос. Рослини зростають на висоті від 0 до 330 метрів над рівнем моря на кам'янистих схилах, переважно на сході Сан-Беніто в пустельному скребі.
Морфологічний опис
ред.| Орган | Опис |
| Рослини | зазвичай формують кластери. |
| Коріння | |
| Стебло | подовжено-кулясте, до 9 см заввишки, в діаметрі 5 см. |
| Епідерміс | Епідерміс сіро-зелений. |
| Маміли | тупо-конічні, в основі чотирьохгранні, без молочного соку. |
| Ареоли | |
| Аксили | з білим пухом і короткими переплетеними, викривленими щетинками. |
| Центральні колючки | 3-5, прямі або іноді з гачками, коричневі з темними кінцями, завдовжки 6-8 мм. |
| Радіальні колючки | 25-30, тонкі, голчасті, білі, завдовжки 5-6 мм. |
| Квіти | блідо-зеленувато-білі до світло-кремових, іноді з рожевим відтінком, до 10 мм завдовжки і в діаметрі. |
| Бутони | |
| Зовнішні пелюстки | |
| Внутрішні пелюстки | |
| Тичинки | |
| Маточка | |
| Плоди | булавоподібні, червоні, до 13 мм завдовжки. |
| Насіння | чорне. |
Чисельність, охоронний статус та заходи по збереженню
ред.Mammillaria neopalmeri входить до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи видів, з найменшим ризиком (LC).
Цей кактус поширений у вузькому ареалі, але поточний тренд чисельності рослин стабільний.
Цей вид зустрічається на охоронюваних територіях.
У Мексиці ця рослина занесена до Національного переліку видів, що перебувають під загрозою зникнення, де вона включена до категорії «спеціальний захист».
Охороняється Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).[5]
Утримання в культурі
ред.В культурі цей вид не представляє складнощів, добре розмножується насінням, яке утворюється із самозапильних квіток.
Більшість рослин в культурі беруть початок від візиту Альфреда Лау на острів Сан-Беніто у 1960-х роках.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
- ↑ The Mammillaria Handbook 267. 1945
- ↑ Urs Eggli, Leonard E. Newton. Etymological Dictionary of Succulent Plant Names (укр. Етимологічний словник назв сукулентних рослин). — Berlin/Heidelberg : Springer, 2010. — С. 165. — ISBN 978-3-642-05597-3. (англ.)
- ↑ Словарь иностранных слов. Український сайт про кактуси та кактусистів (рос.). Архів оригіналу за 19 січня 2017. Процитовано 06.01.2019. (рос.)
- ↑ Mammillaria neopalmeri. CITES. Архів оригіналу за 7 січня 2019. (англ.)
Література
ред.- Ян Ван дер Неер. Все о кактусах. — Санкт-Петербург : ООО „СЗКЭО“ Кристалл», 2004. — 208 с. — ISBN 5-306-00348-6. (рос.)
- Hunt, D. R. CITES Cactaceae Checklist (ed. 2). — Richmond : Royal Botanic Gardens Kew, 1999. — 315 с. — ISBN 970-9000-20-9. (англ.)
- Hernández Macías, H. M. & C. Gómez-Hinostrosa. 2015. Mapping the cacti of Mexico. Part II Mammillaria. Succ. Pl. Res. 9: 1–189. (англ.)
- David R. Hunt: Mammillaria Postscript. Band 6, 1997. (англ.)
- John Pilbeam. Mammillaria. The Cactus File Handbook 6. — Cirio Publishing Services Ltd, 1999. — 376 с. — ISBN 0-9528302-8-0. (англ.)
- Edward F. Anderson. The Cactus Family. — Portland, Or., USA : Timber Press, 2001. — 376 с. — ISBN 978-0881924985. (англ.)
- Hunt, D., Taylor, N. & Graham, C. The New Cactus Lexicon. — Milborne Port : DH Books, 2006. — 899 с. — ISBN 978-0953813445. (англ.)
- Backeberg, Curt. Das Kakteenlexikon. — Jena : Fischer, VEB, 1979. — 822 с. — ISBN 978-3437201790. (нім.)
- Ulises Guzmán, Salvador Arias, Patricia Dávila. Catálogo de Cactáceas Mexicanas. — Mexiko-Stadt : Universidad Nacional Autónoma de México, 2003. — 315 с. — ISBN 970-9000-20-9. (ісп.)
Джерела
ред.- Mammillaria neopalmeri. Mammillarias.net. Архів оригіналу за 26 вересня 2019. Процитовано 06.01.2019. (англ.)
- Mammillaria neopalmeri. Королівські ботанічні сади в К'ю. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 06.01.2019. (англ.)
- Mammillaria neopalmeri. Desert-tropicals. Архів оригіналу за 2 лютого 2020. Процитовано 06.01.2019. (англ.)
- Mammillaria neopalmeri. Tropicos. Міссурійський ботанічний сад. Архів оригіналу за 12 листопада 2019. Процитовано 06.01.2019. (англ.)
- Mammillaria neopalmeri. JSTOR. Процитовано 06.01.2019. (англ.)
- Mammillaria neopalmeri. Cactiguide. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 06.01.2019.(англ.)
- Mammillaria neopalmeri. Cactus and Succulent Field Number Finder — Results (укр. Польові номера результатів знахідок кактусів і сукулентів). Процитовано 06.01.2019. (англ.)
- Mammillaria neopalmeri. Plantsystematics. Процитовано 06.01.2019. (англ.)
- Mammillaria neopalmeri. Dave's Garden. Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 06.01.2019. (англ.)
- Mammillaria neopalmeri. Cactuspedia. Архів оригіналу за 27 грудня 2019. Процитовано 06.01.2019. (англ.)
- Mammillaria theresae. Московський клуб любителів кактусів. Архів оригіналу за 07.01.2019. Процитовано 10.07.2019. (рос.)