Відкрити головне меню

Lycalopex fulvipes

вид ссавців
Lycalopex fulvipes
Pseudalopex fulvipes.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Підряд: Псовиді (Canoidea)
Родина: Псові (Canidae)
Рід: Зорро (Lycalopex)
Вид: L. fulvipes
Біноміальна назва
Lycalopex fulvipes
Martin, 1837
Мапа поширення виду Lycalopex fulvipes
Мапа поширення виду Lycalopex fulvipes
Синоніми
Pseudalopex fulvipes
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Pseudalopex fulvipes
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Lycalopex fulvipes
EOL logo.svg EOL: 926081
ITIS logo.svg ITIS: 726271
IUCN logo.svg МСОП: 41586
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 354191

Lycalopex fulvipes (лисиця Дарвіна[1] або зорро Чілое[2][3]) — вид родини псових роду Lycalopex (зорро), ендемік Чилі.

ПоширенняРедагувати

Вид — ендемік Чилі. Має роз'єднаний розподіл з двома субпопуляціями: вид зустрічається на більшій частині острова Чілое (близько 200 км на 62 км), особливо там, де залишається ліс, за винятком найбільш густонаселених районів у східній і північно-східній частинах; на материку Чилі невелика субпопуляція спостерігається з 1975 року в Національному парку Науельбута (ісп. Nahuelbuta, 68,3 км²) та в природних лісах навколо парку. Перші зразки виду зібрав Чарльз Дарвін в 1834 році, на південно-східному краю острова Чілое[2].

МорфологіяРедагувати

Морфометрія. Довжина голови й тіла: 48–60 см, довжина хвоста: 17-26 см, вага: 1.9–3.95 кг[4].

Опис. Кремезний з подовженим тілом і короткими ногами. Товста шерсть темно-сіра, строката, черево від світло-сірого до кремового кольору з характерним іржаво-червоним кольором на нижніх ногах і навколо вух. Обличчя сірувате. Живіт, груди, нижня частина морди і внутрішня сторона вух від блідо кремового до білого кольору. Писок маленький і тонкий, і переходить в досить округлий лоб. Хвіст відносно короткий, темно-сірий, пухнастий[5],[4].

ПоведінкаРедагувати

Солітарний. Полювання здійснюється в нічний час. Всеїдний: живляться комахами, дрібними ссавцями, птахами, амфібіями, рептиліями, жуками, безхребетними, ягодами і падлом[5]. Здається, не територіальні. Розмір території проживання широко варіюється з великим перекриттям[6].

У сезон розмноження утворюються тимчасові пари, які, здається, зберігаються протягом року на материку. Ці пари, відомо, ділилися своїм проживання з потомством від попередніх років. Народжується, за оцінками, в два-три цуценяти[4].

Загрози та охоронаРедагувати

Хоча вид охороняється в Національному парку Науельбута, істотна смертність існує, коли зорро переходять у нижчі, незахищені приватні райони в пошуках більш м'яких умов у зимовий період. Деякі зорро навіть розмножувалися в цих областях. Це одна з причин рекомендацій, щоб цей парк був розширений для забезпечення буферних зон для зорро, які використовують ці незахищені області. Присутність собак у парку може бути найбільшою загрозою, бо вони потенційні переносники хвороби або можуть здійснити прямий напад[2].

ВиноскиРедагувати

  1. Don E. Wilson, DeeAnn M. Reeder Mammal species of the world: a taxonomic and geographic reference, Vol. 1 — JHU Press, 2005, p. 580
  2. а б в Silva-Rodríguez, E, Farias, A., Moreira-Arce, D., Cabello, J., Hidalgo-Hermoso, E., Lucherini, M. & Jiménez, J. (2016). Lycalopex fulvipes. The IUCN. Процитовано 20.10.2019.  (англ.)
  3. Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
  4. а б в Pseudalopex fulvipes | ARKive. Архів оригіналу за 6 вересень 2015. Процитовано 5 листопад 2015. 
  5. а б Sharon R. Chester A wildlife guide to Chile: continental Chile, Chilean Antarctica, Easter Island, Juan Fernández Archipelago — Princeton University Press, 2008, p. 299
  6. Fortner, C. 2007. "Lycalopex fulvipes" (On-line), Animal Diversity Web