Lixomorphus
Lixomorphus | ||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Музейний екземпляр Lixomorphus algirus
| ||||||||||||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||||||
|
Lixomórphus — рід жуків родини Довгоносики (Curculionidae).
Зовнішній вигляд ред.
Жуки цього роду мають середні розміри, довжина їх тіла сягає 12—17 мм. Основні ознаки[1] [2]:
- головотрубка від середини розширена до вершини, з невисоким серединним кілем, трохи зігнута донизу;
- очі овальні, звужені донизу, навколо очей — білувате кільце;
- передньоспинка звужена до переду, вкрита дрібними зернятками, має перетяжку біля переднього краю;
- 1-й членик джутика вусиків довший за 2-й, булава вусиків видовжена, тонка і коротша за весь джгутик;
- надкрилля вкриті зернятками і нечисленними щетинками, трохи розширені, а у вершинній третині різко звужені і їх вершини закруглені разом, не видовжені за черевцем;
- тіло щільно вкрите пилкоподібним нальотом, зверху він гірчичного кольору, з боків, на головотрубці, ногах, а інколи й на передньоспинці — рожевого;
- видовжений 1-й членик лапок довший за поперечний 2-й, кігтики зрослися.
Спосіб життя ред.
Вивчений у одного виду — Lixomorphus algirus (синонім — Lixomorphus ocularis). Він дає одне покоління на рік. Його життєвий цикл пов'язаний зі щавлями. У квітні-травні відкладаються яйця — у ґрунт навколо кормової рослини та на її кореневу шийку. Личинка годуються у ній і заляльковуються у вересні. Імаго нового покоління з'являються у тому ж вересні, деякий час годуються на щавлі. Зимують у ґрунті та під камінням[3].
Географічне поширення ред.
Ареал роду охоплює західну частину півдня Палеарктики (див. нижче)[4].
Класифікація ред.
У цьому роді описано два види[4]:
- Lixomorphus algirus (Linnaeus, 1758) — Іспанія, Франція, Італія, Хорватія, Алжир, Туніс
- Lixomorphus apfelhecki Zumpt, 1938 — Туреччина
Практичне значення ред.
Lixomorphus algirus потенційно може шкодити сортам щавлю, що культивуються. Разом з тим, пропонувалося використовувати його як гербіфага проти пасовищного бур'яну — щавлю кучерявого у США[3] та Австралії[5].
Примітки ред.
- ↑ Skuhrovec J., Stejskal R., Trnka F., Gosik R. Digital-Weevil-Determination for Curculionoidea of West Palaearctic. Tranaslpina: Cleonini. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 21 липня 2015.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 21 липня 2015.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ а б Campobasso G., Murano F. Laboratory and field biology of Lixomorphus ocularis (Fabricius) (Coleoptera, Curculionidae) // Fragmenta Entomologica, 1988, v. 10, № 2, p. 309–316. http://www.cabdirect.org/abstracts/19901143116.html;jsessionid=DC676DF2693DC26A5D91AF340A1A94A6[недоступне посилання з вересня 2019]"
- ↑ а б Meregalli M. & Fremuth J.: Cleonini, p. 446. — In: I. Löbl & A. Smetana (eds): Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Vol. 8. Leiden, Brill. 700 pp.
- ↑ Cullen J., Julien M., McFadyen R. Biological Control of Weeds in Australia. CSIRO Publ., 2012, р. 512