Воша собача
| Воша собача | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpeg) | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Linognathus setosus (von Olfers, 1816) | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Воша собача[1] (Linognathus setosus) — вид вошей з родини безоких вошей (Linognathidae).[2] Паразитує на хижих ссавцях з родини псових. Виявлений на домашньому собаці (Canis familiaris), койоті (Canis laterans), сірому вовку (Canis lupus), чепрачному шакалі (Canis mesomelas), песці (Vulpes lagopus), піщаній лисиці (Vulpes rueppelli), рудій лисиці (Vulpes vulpes).
Поширення ред.
Космополітичний вид — разом з свійськими собаками поширився по всьому світі.
Характеристика ред.
Тіло завдовжки 1,5-2 мм. Комахи сильно сплощені дорсовентрально. Самиця відкладає яйця, які називаються гнидами, які прикріплюються до основи волоса спеціальним «цементом». Індивідуальний розвиток триває близько 14 днів після вилуплення з яйця. Паразитує на волосистій шкірі, переважно на черевній стінці, голові, шиї та біля основи хвоста. Якщо зараження сильне, воно може поширюватися на все тіло.
Примітки ред.
- ↑ Природа острова Хортиця. Колективна монографія / Охріменко С. Г., Шелегеда О. Р.,Козодавов С. В., Бусел В. А., Петроченко В. І., Жаков О. В., Муленко М. А.,Карпенко Г. О., Василенко С. В., Головаха Р. В. — Запоріжжя: Національний заповідник"Хортиця", 2016. — Вип. 2. — c. 106
- ↑ Bisby F.A., Roskov Y.R., Orrell T.M., Nicolson D., Paglinawan L.E., Bailly N., Kirk P.M., Bourgoin T., Baillargeon G., Ouvrard D. (ed.) (2011). Species 2000 & ITIS Catalogue of Life: 2011 Annual Checklist. Species 2000: Reading, UK. Процитовано 24 Septyembre 2012.
|
Це незавершена стаття з ентомології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |