Шовкопряд Балліона

вид комах
(Перенаправлено з Lemonia ballioni)
Шовкопряд Балліона

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Лускокрилі (Lepidoptera)
Родина: Lemoniidae
Рід: Lemonia
Вид: Шовкопряд Балліона
Lemonia ballioni
Christoph, 1888
Посилання
Вікісховище: Lemonia ballioni
Віківиди: Lemonia ballioni

Шовкопря́д Балліона (Lemonia ballioni) — метелик родини Lemoniidae. Один з 10 видів палеарктичного роду; один з 3 представників роду у фауні України.

Опис ред.

Розмах крил — 40-46 мм. Передні і задні крила приблизно однакового кольору — буровато-жовті (інтенсивність забарвлення може сильно варіювати), дискальна пляма переднього крила коричнева. Від шовкопряда кульбабового відрізняється наявністю добре вираженої поперечної коричневої підкраєвої смуги на передніх крилах.

Особливості біології ред.

Дає одну генерацію на рік. Літ імаго на яйлах та значних висотах триває з середини серпня до кінця вересня, а на рівнині — з другої декади вересня до середини жовтня. Метелик активний переважно наприкінці ночі, у дорослому віці не живиться. Самиця відкладає до 68 яєць купкою на ґрунті. Зимує яйце. Навесні вихід гусені відбувається з третьої декади квітня (на яйлах майже на місяць пізніше), вона розвивається дуже швидко, іноді за 11-14 діб. Кормові рослини: кульбаба, зміячка м'яка, козельці. Заляльковується без кокона на поверхні ґрунту. Лялечка має дво-, чотиримісячну літню естивацію.

Екологія та поширення ред.

Екологічно пластичний вид, заселяє широкий діапазон галофітно-степових, справжньо-степових та лучно-степових біотопів від практично нульових висотних позначок до яйл включно. При цьому досить вимогливий до режиму зволоження у літній період: уникає постійного мешкання у занадто аридних регіонах.

Ареал включає Малу Азію, чорноморське узбережжя Кавказу, Закавказзя. В Україні поширений в Криму.

Загрози та охорона ред.

Охороняється у Казантипському, Опуцькому, Карадазькому та Ялтинському гірсько-лісовому природних заповідниках як компонент біоценозу.

Посилання ред.