Kernel-based Virtual Machine
Kernel-based Virtual Machine (KVM) — програмне рішення, що забезпечує віртуалізацію в середовищі Linux на платформі x86 , яка підтримує апаратну віртуалізацію на базі Intel VT (Virtualization Technology) або AMD SVM (Secure Virtual Machine).
Тип | платформа віртуалізації |
---|---|
Розробник | Open Virtualization Alliance (OVA) |
Стабільний випуск | 1.2.0 (5 вересня 2012 ) |
Версії | 1.2 |
Операційна система | Unix-like |
Мова програмування | C |
Ліцензія | GNU General Public License чи GNU Lesser General Public License |
Репозиторій | git.kernel.org/pub/scm/virt/kvm/kvm.git |
Вебсайт | www.linux-kvm.org (неофіційний) |
Програмне забезпечення KVM було створено фірмою Qumranet, яка була куплена RedHat за 107 мільйонів доларів 4 вересня 2008 року.[1] Компонент ядра, необхідний для роботи KVM, включений в основну гілку Linux починаючи з версії 2.6.20 (лютий 2007).[2]
На KVM заснована Red Hat Enterprise Virtualization (RHEV), промислова платформа для організації управління інфраструктурою віртуалізації від компанії Red Hat.
Системні вимоги
ред.KVM вимагає наявності x86-сумісного процесора з підтримкою однієї з технологій апаратної віртуалізації - Intel VT або AMD SVM. KVM в змозі запускати як гостьові ОС GNU/Linux (32-бітові та 64-бітові), Windows (32-бітові та 64-бітові) та інші системи. [4]
Програмне забезпечення KVM складається з завантажувального модуля ядра (званого kvm.ko), що надає базовий сервіс віртуалізації, процесорно-специфічного завантажувального модуля kvm-amd.ko або kvm-intel.ko, і компонентів для режиму користувача (модифікованого QEMU). Всі компоненти KVM є програмним забезпеченням з відкритим сирцевим кодом.
Сам по собі KVM не виконує емуляції. Замість цього програма, що працює в просторі користувача, використовує інтерфейс /dev/kvm для налаштування адресного простору гостя віртуальної машини, через нього ж емулює пристрої вводу-виводу і відеоадаптер.
KVM дозволяє віртуальним машинам використовувати немодифіковані образи дисків QEMU, VMware та інших, що містять операційні системи. Кожна віртуальна машина має своє власне віртуальне апаратне забезпечення: мережеві карти, диск, відеокарту тощо.
Графічні утиліти управління
ред.- virt-manager: створення, редагування, запуск і зупинка віртуальних машин, заснованих на KVM
- virsh: Інтерфейс командного рядка
- ConVirt: створення, редагування, запуск і зупинка віртуальних машин, заснованих на KVM, як гарячу, так і холодну міграцію з інших VM хостів.
- Proxmox Virtual Environment. Вільна віртуалізація, заснована на KVM і OpenVZ — установка на урізаний дистрибутив Linux, управління через GUI і можливість отримання комерційної підтримки
Ліцензія
ред.Поточні розробки
ред.KVM використовує модифікований QEMU як фронтенд. Ведеться робота з оптимізації використання можливостей апаратної віртуалізації, закладених в сучасних процесорах Intel і AMD. Продуктивність KVM порівнювалася з продуктивністю Xen, що працює в режимі апаратної віртуалізації (Не паравіртуалізації), і за певних видах навантажень KVM показував кращу продуктивність (але не в більшості випадків). [5]
Ведеться робота з включення модифікацій, необхідних для роботи з KVM, в основну гілку QEMU.
Виноски
ред.- ↑ blkdog (4 вересня 2008). Red Hat приобрела компанию Qumranet, разрабатывающую систему виртуализации KVM. Maxim Chirkov. Архів оригіналу за 21 лютого 2012. Процитовано 5 вересня 2008.
- ↑ Linux: 2.6.20 Kernel Released. KernelTrap. Архів оригіналу за 21 лютого 2012. Процитовано 13 червня 2013.
- ↑ FreeBSD Quarterly Status Report: Porting Linux KVM to FreeBSD. Архів оригіналу за 21-02-2012. Процитовано 13-06-2013.
Посилання
ред.- Офіційний сайт
- Wikibook QEMU & KVM
- First benchmarks of KVM
- "News, Blogs and Resources on the Linux (KVM) Kernel-Based Virtual Machine"
- Available KVM-Implementation from Collax [Архівовано 9 березня 2012 у Wayback Machine.]
- UnifiedSessionsManager – An OpenSource based Service and Sessions Manager for QEMU/KVM
Див. також
ред.- oVirt — система управління віртуалізацією
- Lguest — мінімалістичний гіпервізор Linux